Художній керівник «Волиняночки» про секрет успіху: «Не лінуватись та слухати викладача»

«Мистецтво хореографії не може існувати окремо, без живопису чи музики».

Колектив «Волиняночка» був створений у 1986 році хореографами Оленою та Олегом Козачуками. За роки свого існування Зразковий ансамбль народного танцю «Волиняночка» не одноразово представляв нашу Україну за її межами на різноманітних конкурсах та фестивалях.

Зокрема, часто займали призові місця та перемагали. За свій високий та професійний рівень майстерності хореографії «Волиняночка» є членом міжнародної організації CIOFF. Колектив побував мало не у всіх країнах Європи та не й тільки.

У чому секрет успіху та про плани на майбутнє «Волиняночки» розкаже Олена Козачук – художній керівник та постановник колективу.

- Вже багато років завдяки «Волиняночці» Європа знає, що Українські народні танці – це гарно та професійно. У чому секрет успіху? Адже всім відомо, що натренувати дітей так професійно та синхронно рухатись справа не з легких.

- Головне, щоб батьки слідкували, щоб діти не пропускали репетицій, адже дуже важливе систематичне відвідування зайнять, аби не лінувались та слухали викладача.

Яким чином можливо потрапити до колективу? Існує якийсь відбір?

- Останнім часом дуже багато бажаючих навчатися в нашій студії, у нашому колективі. Намагаємось робити відбір, тільки я досі не навчилась казати ні. Мені їх всіх шкода, тому беремо майже всіх. Зазвичай, за місяць-другий деякі відсіюються, так як чи не виходить танцювати, чи розуміють, що це не їхнє. Відбір простий, аби не було сколіозу чи ще якихось викривлень у дитини та присутнє сценічне обличчя.

«Волиняночка» на сцені

- Подорожувати гастролюючи – це мабуть мрія кожного. Де побувала «Волиняночка» цього року? Які майбутні поїздки плануються?

- Цьогоріч було дуже багато поїздок: були двічі у Польщі, в Чехії один раз, у Німеччині, збираємось в лютому на два тижні у Францію з концертною програмою, середня група повинна їхати, 10 номерів. Цей проект організовує українсько-французька асоціація «Барвінок», керує нею Володимир Дольчук, який проживає зараз у Києві.

Для участі у цій програмі береться два колективи з України, обов’язково з різних регіонів. Зараз поїдемо ми та колектив з Дніпра, тобто Схід та Захід. Також приймати участь будуть французи, які займаються українськими танцями.

Наші діти будуть жити у французьких сім’ях, також окрім концертів діти матимуть можливості побачити Париж, відвідати Лувр, Діснейленд та багато інших цікавих екскурсій. Намагаємось, щоб діти не тільки поїхали виступити, а і щоб вони побачили ще щось, адже не може існувати мистецтво хореографії окремо, без живопису чи музики.

- Який конкурс чи фестиваль за межами України вам найбільше всього запам’ятався?

- Найбільше запам’яталось в 17 році конкурс в Польщі в Зеленій Горі. Взагалі це був дуже цікавий фольклорний конкурс, називався він «Обличчя традицій». Для участі у конкурсі потрібно було показати суцільну 45-ти хвилинну фольклорну програму.

Наша тема була «Дитячі ігри та забави західного Полісся». Саме для цього конкурсу ми спеціально почали співати, найняли людину, яка займається саме автентичним фольклорним співом з нашими дівчатами. На моє здивування ми виграли цей конкурс.

До того ж ще отримали 1500 євро, які потім використали на наступну поїздку. Було дуже поважне журі, фольклористи з Польщі. Вони вже дуже давно займаються фольклором, є видатними фахівцями у цій справі та дали нам дуже слушні поради. Взагалі похвалили за те, що ми дуже вдало поєднали автентичний спів та сценічну форму танцю. І тому я вважаю, що цей конкурс найбільше запам’ятався.

Хоча були і інші, наприклад, у Румунії на «Золотій Рибці» перше місце виграли, теж схожої програми був конкурс, але не 45-ти хвилинна програма, а 30-ти. Ми намагаємось відповідати всім конкурсам.

«Волиняночка» на сцені

- А як щодо українських конкурсів, чи приймали ви участь у конкурсі імені П. Вірського цього року?

- Так, цього року ми приймали участь у конкурсі імені П. Вірського та зайняли 3-тє місце. Я дуже рада, що ми його виграли, адже воно дійсно чесне, діти старалися. До того ж «Волинянка», наша старша сестра, зайняли 2-ге місце у своїй номінації. За гран-прі ми не їхали, адже тверезо оцінюємо свої можливості. Саме для цього конкурсу нас задовольняє 3-тє місце серед 130 колективів зі всієї України.

- Відомо, що «Волиняночка» співпрацює із Тетяною Ціхоцькою вже багато років. Розкажіть трішки про співпрацю із Тетяною.

- У концертах Тетяни Ціхоцької приймаємо участь постійно, і у «Коляді», і у «Волинському Великодні». Та на усі пропозиції від Тетяни відгукуємось, адже з нею приємно працювати, в неї завжди цікаві ідеї, людина яка дійсно робить шоу зі власними музичними обробками. Цього року теж плануємо приймати участь у її концертах.

«Волиняночка» на сцені

- Поділіться, чи готуються якісь нові танці, костюми у колективу?

Так, є два нових танці: «Іди дощику» та «Коники» для діток. Також сумісно з «Волинянкою» створюємо свою програму на Різдво та Великдень з автентичним співом, веснянки, гаївки. Останнім часом нас підтримує держава, пошили нове взуття, 48 пар чоловічого та 34 жіночого. Плануємо оновлення костюмів деяких, але щоб пошити 1 гопаковий костюм, це вартуватиме 3000 грн., а це лише на 1 дитину. Ми так і продовжуємо самі вишивати костюми та робити власноруч головні убори.

А що ж скажуть юні танцюристи, чи подобається учасникам ансамблю танцювати у «Волиняночці»?

Танцівниця Іра, 12 років: «Я з 5-ти років ходжу на танці і мені це дуже подобається. Тут я розвиваюсь, спілкуюсь з однолітками. Щоразу коли прихожу на репетицію я не жалкую, адже в майбутньому це може мені знадобитись, я матиму змогу допомогти людям, навіть чомусь навчити»

Танцівниця Катя, 11 років: «Займаюсь танцями з 4-ох років, мені дуже подобається займатись танцями адже так я пізнаю себе. В майбутньому я можу відкрити свою хореографічну студію та навчати танцювати. Також, мені подобається, що завдяки танцям ми пізнаємо нашу культуру»

Танцівниця Віка, 12 років: «Я ходжу на танці з 8-ми років, не так як інші в групі. Я не відвідувала молодшу групу. Мені дуже подобаються танці, це моє хобі. Це дуже класно, танцювати, подорожувати, спілкуватися, знайти тут своїх друзів. Взагалі я мрію своє життя пов’язати з танцями. Також, обожнюю це відчуття коли ти ввечері не вчиш уроки, не сидиш просто вдома, а у тебе є репетиція, ти туди йдеш, спілкуєшся з людьми та насолоджуєшся життям!»

«Волиняночка» на сцені

Усе це дуже цікаво та захопливо, приємно розуміти, що на нашій Волині існує такий колектив, що підтримує любов до народного танцю у дітей, та не біжить шалено за хіп-хопом або «тверком», чи іншими «модними» танцювальними напрямами.Розвиток народного танцю та фольклорного мистецтва є дуже важливим. Адже завжди потрібно цінувати традиції рідного краю, пишатись своєю країною та з гордістю представляти її за кордоном.

«Волиняночка» на сцені

«Волиняночка» на сцені

«Волиняночка» на сцені

«Волиняночка» на сцені

«Волиняночка» на репетиції

«Волиняночка» на репетиції

«Волиняночка» на репетиції

«Волиняночка» на репетиції

«Волиняночка» на репетиції

«Волиняночка» на репетиції

Текст - Катерина ВОЗНЯК

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.