Теодор Бурше – будівничий Луцька
Однією із родзинок нашого міста могла б стати Урядова колонія, яка сьогодні знаходиться біля сучасної вулиці Шопена в Луцьку. Більше інформації про колонію читайте тут.
До розробки плану колонії та архітектури будівель задіяли близько двадцяти архітекторів та інженерів. Серед них варто згадати Юліана Лісецького, Теодора Бурше, Юліуша Клоса, Романа Боговольського, Єжи Мюллера. Проте авторство основного проекту урядового кварталу все ж таки належало Бурше.
Теодор Бурше (Teodor Bursze (Bursche) був відомим варшавським архітектором тих часів, який здобув собі славу на відбудові кварталів польської столиці.
Теодор народився 31 травня 1893 року в сім’ї етнічного німця Ернеста Вільгельма Бурше, євангельського пробоща парафії міста Згеж (сучасне Лодзьке воєводство) та Матільди Гармель. Крім нього в сімї було ще два брати Юліуш та Едмунд.
Освіту будівничий Луцька спершу здобував в Імператорській Академії мистецтва в Петербурзі. Після Першої світової війни він переїхав із північної столиці до Варшави, де продовжив навчання на архітектурному факультеті Варшавської Політехніки. Після отримання диплому архітектора, починає писати своє прізвище на польський манер як Бурше (Bursze).
В 1920-х роках Бурше розпочинає свою активну професійну діяльність як архітектор спочатку приватних, а пізніше державних будівель. В його перших замовленнях є як вілли, так і проекти урядових будинків, не лише в Луцьку, а й в сусідньому Рівному та в білоруському Несвіжу.
Враховуючи професійний підхід та німецьку педантичність Бурше навіть довірили реставрувати середньовічні замки XVI століття в Мірі та Несвіжу (Білорусь). Архітектор був автором близько десяти євангельських храмів.
Теодор Бурше свою практичну діяльність поєднував із викладацькою роботою в популярній тоді Жіночій архітектурній школі. Він був почесним членом Товариства польських архітекторів.
16 листопада 1939 року він був арештований гестапо та відправлений до концентраційного табору Заксенгаузен-Оранієнбург, в якому сиділи в основному політв’язні. Тут утримували найважливіших в'язнів, серед яких варто згадати Степана Бандеру, Ярослава Стецько, Тараса Бульбу-Боровеця, Олега Ольжича, Ганса Лютера.
Всю Другу світову війну архітектор Теодор Бурше працював на каменоломні німецького концтабору біля міста Маутгаузен. Під час Другої Світової війни Маутгаузен був одним з найстрашніших концтаборів. Режим утримання в'язнів був жахливим. Навіть його персонал — 150 охоронців, зондеркоманда (в таборі так називався обслуговуючий персонал крематорія) — жартувала, що з Маутгаузена можна втекти не інакше, як через трубу крематорія. Проте Бурше вдалось вижити в цих жахливих умовах.
Після звільнення та реабілітації він проживав в місті Варшава, та працював у Відділі відбудови столиці. Саме він по довоєнних світлинах та листівках зміг відтворити в своїх проектах вигляд старих кам’яниць Старої Варшави, які були знищені нацистами в роки війни. За свою кропітку працю Бурше був відзначений багатьма державними нагородами.
Помер автор проекту Луцької урядової колонії 19 березня 1965 року і похований в Варшаві.
Джерело фото: https://kresy24.pl, http://alejahandlowa.eu, http://www.istpravda.ru
Текст - Тетяна Яцечко-Блаженко
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
До розробки плану колонії та архітектури будівель задіяли близько двадцяти архітекторів та інженерів. Серед них варто згадати Юліана Лісецького, Теодора Бурше, Юліуша Клоса, Романа Боговольського, Єжи Мюллера. Проте авторство основного проекту урядового кварталу все ж таки належало Бурше.
Теодор Бурше (Teodor Bursze (Bursche) був відомим варшавським архітектором тих часів, який здобув собі славу на відбудові кварталів польської столиці.
Теодор народився 31 травня 1893 року в сім’ї етнічного німця Ернеста Вільгельма Бурше, євангельського пробоща парафії міста Згеж (сучасне Лодзьке воєводство) та Матільди Гармель. Крім нього в сімї було ще два брати Юліуш та Едмунд.
Освіту будівничий Луцька спершу здобував в Імператорській Академії мистецтва в Петербурзі. Після Першої світової війни він переїхав із північної столиці до Варшави, де продовжив навчання на архітектурному факультеті Варшавської Політехніки. Після отримання диплому архітектора, починає писати своє прізвище на польський манер як Бурше (Bursze).
В 1920-х роках Бурше розпочинає свою активну професійну діяльність як архітектор спочатку приватних, а пізніше державних будівель. В його перших замовленнях є як вілли, так і проекти урядових будинків, не лише в Луцьку, а й в сусідньому Рівному та в білоруському Несвіжу.
Враховуючи професійний підхід та німецьку педантичність Бурше навіть довірили реставрувати середньовічні замки XVI століття в Мірі та Несвіжу (Білорусь). Архітектор був автором близько десяти євангельських храмів.
Теодор Бурше свою практичну діяльність поєднував із викладацькою роботою в популярній тоді Жіночій архітектурній школі. Він був почесним членом Товариства польських архітекторів.
16 листопада 1939 року він був арештований гестапо та відправлений до концентраційного табору Заксенгаузен-Оранієнбург, в якому сиділи в основному політв’язні. Тут утримували найважливіших в'язнів, серед яких варто згадати Степана Бандеру, Ярослава Стецько, Тараса Бульбу-Боровеця, Олега Ольжича, Ганса Лютера.
Всю Другу світову війну архітектор Теодор Бурше працював на каменоломні німецького концтабору біля міста Маутгаузен. Під час Другої Світової війни Маутгаузен був одним з найстрашніших концтаборів. Режим утримання в'язнів був жахливим. Навіть його персонал — 150 охоронців, зондеркоманда (в таборі так називався обслуговуючий персонал крематорія) — жартувала, що з Маутгаузена можна втекти не інакше, як через трубу крематорія. Проте Бурше вдалось вижити в цих жахливих умовах.
Після звільнення та реабілітації він проживав в місті Варшава, та працював у Відділі відбудови столиці. Саме він по довоєнних світлинах та листівках зміг відтворити в своїх проектах вигляд старих кам’яниць Старої Варшави, які були знищені нацистами в роки війни. За свою кропітку працю Бурше був відзначений багатьма державними нагородами.
Помер автор проекту Луцької урядової колонії 19 березня 1965 року і похований в Варшаві.
Джерело фото: https://kresy24.pl, http://alejahandlowa.eu, http://www.istpravda.ru
Текст - Тетяна Яцечко-Блаженко
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні статті
ТОП-5 книг: що читає луцька піарниця Катерина Дулапчій
22 листопад, 2017, 12:00
До 100-річчя УНР: міністри республіки родом з Волині
21 листопад, 2017, 12:12
Теодор Бурше – будівничий Луцька
20 листопад, 2017, 08:04
Історія та сьогодення луцької каналізації
20 листопад, 2017, 06:38
Плакав і старий, і малий: поховали голову Шацької громади
18 листопад, 2017, 08:34
Останні новини
США нарощуватимуть військову допомогу Україні
Сьогодні, 03:32
22 листопада на Волині: гортаючи календар
Сьогодні, 00:00
Де і коли у Луцьку та на Волині не буде світла 21 листопада. ГРАФІК
21 листопад, 23:19