Нардеп Любомир Зубач про реальний стан реформ в Україні

На Волині вже не вперше побував народний депутат від Об'єднання "Самопоміч" Любомир Зубач.

Інформаційне агентство ВолиньPost поспілкувалося з народним обранцем на теми, які сьогодні чи не найбільше цікавлять суспільство. Хто і для чого критикує медичну реформу, яким буде реальний результат пенсійної реформи, коли скасують депутатську недоторканість та які перспективи у так званої Великої політичної реформи.

Не оминули увагою й децентралізацію, в межах якої по всій країні створюють об'єднанні громади. 29 жовтня у 19-ти нових волинських громадах відбудуться вибори депутатів та голів. Тож починаємо нашу розмову саме з децентралізації та оцінки народним депутатом Любомиром Зубачем успіхів у цій сфері.


- Сьогодні Президент із урядом активно звітують про успіхи децентралізації. А як ви можете оцінити перебіг цієї реформи? Чи виправдані затрачені зусилля?

- В публічних виступах Прем’єра, Президента чи інших високопосадовців дуже часто говориться про успіхи децентралізації та місцеві бюджети, які значно виросли, про збільшення доходів. Але в цих виступах дуже часто забувають сказати, що окрім місцевих доходів, є видатки. І ці видатки дуже суттєво виросли. І на сьогоднішній день, можна констатувати, що процес децентралізації, принаймні фінансової та бюджетної, не тільки призупинився. Він почав рухатись у зворотньому напрямку.

Якщо ви, наприклад, проаналізуєте бюджет 2017-го року, то на бюджети місцеві було перекладено дуже багато державних видатків. Тобто місцеве самоврядування має власні повноваження і має делеговані повноваження. Якщо це делеговані державою повноваження, то держава має забезпечити це коштами. В першу чергу мова йде про освіту, медицину та соціальний захист. Починаючи з минулого року, ці видатки, які делеговані, вони просто передаються на фінансування місцевим бюджетам. А це пряме порушення закону.

Цього року місцеві бюджети повинні отримувати за власний рахунок оплату праці на педагогічних працівників, житло-комунальні послуги в освіті, медицині. Так само компенсація за пільговий проїзд, який держава має оплачувати в місцеве самоврядування. Тобто це все є мільярди гривень.

Тому ці рапортування про успіхи, на жаль, здійснюються абсолютно однобоко і насправді все воно виглядає дуже інакше. Я бачу дуже загрозливі тенденції, які говорять про те, що пішов курс на наступ на місцеве самоврядування та його нищення. Найкраще підтвердження цьому - проект бюджету на наступний рік, де ще більше розвивається оце перекладання видатків і зобов’язань на місцеве самоврядування.

Децентралізація - це правильна реформа та правильний курс. І це законодавство, яке було прийняте після революції гідності, коли значна частина податків лишається на місцевому рівні, вона є абсолютно виправданою. Ми бачимо на місцевому рівні дуже багато успіху. І, насправді, до місцевих рад, до міських голів є досить висока довіра зі сторони громад та мешканців. Адже вони бачать реальні результати роботи. І це ми можемо говорити по багатьох місцях. Проблема - в іншому.

Курс правильний, але цей курс починають розвертати в другу сторону. Тобто, ідеально, щоб держава залишила те законодавство, яке було прийнято після Революції Гідності по бюджетній децентралізації. На жаль, вже третій рік поспіль це законодавство ревізується і перекладають видатки на місцеві бюджети. Це означає, що місцеве самоврядування кошти повинно вкладати на функції державні, а не на свої власні. В цьому є небезпека.

- Парламент ухвалив три реформи: пенсійну, медичну і освітню. Яке ваше ставлення до цих нормативних актів?

- Кожна з них має свої плюси і мінуси. Якщо говорити про пенсійну реформу, то насправді там тільки одна назва, що це реформа. По великому рахунку, це є просто індексація і осучаснення пенсій, які держава просто за останні роки не здійснювала. Хоча повинна була це робити. І просто зараз це було зреалізовано.

Але називати це реформою - це є велике перебільшення, тому що далі залишилась виключно солідарна система, а накопичувальний рівень буде впроваджуватись тільки за якийсь там час. Підвищено трудовий стаж, тому - це певний крок для того, щоб людям підвищили пенсії. Так це треба було назвати підвищення пенсії. «Самопоміч» це підтримала, бо це реальні гроші. Хтось більше отримає, хтось менше. Але люди це отримають.

Стосовно медичної реформи, то я вважаю - що це рух в правильному напрямку. Адже медицина в тому стані, в якому вона на сьогоднішній день є, себе вичерпала і однозначно потрібно було це реформувати. Логіка медичної реформи дуже проста: держава повинна припинити утримувати лікарні, як структури. На сьогоднішній день не залежить від того, є пацієнти чи нема, на її утримання ідуть одні, й ті самі кошти. Насправді держава повинна фінансувати медичну послугу.

Конкретного пацієнта, який прийшов, якому надали послугу. І за тим пацієнтом держава виплачує кошти. Спочатку це буде йти на первинному рівні, така система. За два-три роки це буде на вторинному рівні медицини. Я думаю, що це дуже добре. Тому що від початку наступного року кожна людина, як мінімум може собі обрати того лікаря, який йому подобається, який буде надавати йому якісні послуги і держава буде за кожного пацієнта цьому лікарю платити. Тому це рух в правильному напрямку.



- Чи виправдано критикують медичну реформу, адже наша медицина вже давно безплатна лише на папері.

- Критика медичної освіти обумовлена тим, що є багато середовищ, які не зацікавлені в тому, щоб щось міняти. Насправді ця реформа вигідна пацієнтам. І вона невигідна в більшості головним лікарям, адміністрації медичних закладів, які мають більше повноважень і вона невигідна фармакологічній мафії, яка має дуже велике лоббі, та дуже великий вплив і намагалась у Верховній раді зупинити прийняття медичної реформи.

Тому ця критика - це агонія, яка була спрямована на то, щоб забетонувати той статус-кво, який є. Я вважаю, що немає в Україні людини, котра вважає, що у нас в медицині всі добре.

- Сьогодні Рада розглядає так звану Велику політичну реформу. Чи вдасться парламенту ухвалити три пункти цієї реформи: антикорупційний суд, позбавлення недоторканості та відкриті списки?

На мою думку, ключовим законопроектом з цього пакету є прийняття закону про вибори за новою системою, пропорційні вибори за відкритими списками. Тому що, нажаль, та система, яка на сьогоднішній день є - змішана: мажоритарно-пропорційна. То оця мажоритарна складова, вона фактично дозволяє олігархам та іншим багатіям за рахунок купівлі округів фактично отримувати свій контроль над парламентом і над владою.

Тому це треба однозначно міняти. І нова система має передбачати для людей можливість обрання партії, і можливість обрання з кількох депутатів пропонованих партій того, хто вам більше подобається. Це дасть можливість запровадити по-перше: ширший вибір для самих мешканців, а з другого боку - мотивація для партій, щоб вони підбирали тих людей, які будуть сприйматись громадянами і яких будуть підтримувати.

Стосовно скасування депутатської недоторканості, то вже перший крок однозначно зроблено. Однозначно треба скасовувати цей анахронізм. Має бути певний імунітет, але виключно в роботі під час парламенту. Тобто виступи, обговорення, то за це депутат не має відповідальності. А за кримінальні правопорушення він має мати такі самий статус, як і окремий громадянин.

А стосовно антикорупційного суду, я думаю, ми бачимо, що система правосуддя на сьогоднішній день м’яко кажучи не виправдовує сподівань. Навіть ті корупційні провадження, які зініційовані, наприклад, Національним антикорупційним бюро. На жаль, вони десь в тих судах старих ховаються і не доходить до вироків. Тому нам треба створити ті суди, які будуть спеціалізуватись виключно на цих питаннях, будуть їх оперативно розглядати, щоб це не тривало місяці чи роки. Це треба робити максимально швидко, щоб корупціонери притягувались до відповідальності максимально швидко.



- Ви проголосуєте за позабвлення недоторканості?

- Я б безперечно проти депутатської недоторканості. Фракція «Самопоміч» проголосувала в повному обсязі за зняття депутатської недоторканості. Це перший етап. Цей законопроект тепер буде скерований в конституційний суд і після того буде ще остаточне голосування. Там треба набрати 300 голосів. Сподіваємось, що проголосує не лише «Самопоміч», але й інші політичні сили.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.