Веслярський клуб в Луцьку: історія, традиції, фото

В продовження досліджень про Луцьк судноплавний, які були зроблені в 2013 році Олександром Котисом, сьогодні познайомимо вас із традиціями Веслярського клубу міста Луцька в міжвоєнний період.

Старт сезону веслування в місті Луцьку відбувався в перші теплі травневі дні, до прикладу, в 1933 році це відбулось 14 травня. Святкова «дефіляда» усіх човнів відбулась поблизу луцької пристані, що була розташована недалеко від Замку Любарта.

В новинах того часу йдеться про те, що під час святкування відкриття сезону, спочатку буде служба в храмах Луцька, потім святкове дійство та ввечері танці на пристані. Спеціально для гостей магістрат міста збудував зручну доріжку, яка вела до пристані, вона починалась нижче готелю «Савой» (кінець вулиці 3 Травня). Крім того гостей протягом дня розважав оркестр.

В 1933 році луцький клуб нараховував 130 учасників. Всього святкування старту сезону веслування в 1932 році відвідало близько 700 осіб.

В розпорядженні клубу знаходилось шістнадцять суден, з них було 5 – спортивно-туристичних, 2 – туристичні, 4 – прогулянкові, 5 каяків та ін.

В ті роки Веслярське товариство міста Луцька підписало договір про співпрацю з Луцьким клубом веслярів «Теміда» та Військовим спортивним клубом. Разом вони організовували різного роду заходи спортивного та розважального характеру.

Приміщення Веслярського товариство знаходилось в верхів’ї річки Стир, перед Луцьком, недалеко від Замку Любарта. Територія Веслярського товариство охоплювала землю розміром 2 гектари.

Президентом товариства був Антоні Донау-Шпліндер, знаний волинський підприємець, директор одного із луцьких банків (Banku Rolnego w Łucku). Його заступником був З. Дешерт, секретарем М. Каспрович. Директором Луцької пристані був В. Некраш. Капітан – К. Хоінський.

В 1933 році біля Стиру було урочисто відкрито піщаний пляж, тенісний корт, розпочато зведення трамплінів 2, 4 і 6 метрів. Велись роботи по обладнання поблизу пристані спортивного майданчика для заняття спортивними гімнастичними та легкоатлетичними вправами із спеціальним оснащенням.

Для заохочення лучан до участі в змаганнях на воді, товариство призначило головні призи для переможців – каяки.

Пристань веслярського клубу була в 1930-х роках єдиним місцем для повноцінного здорового відпочинку влітку на території міста.

Ось який вона мала вигляд, цитата: «На території пристані маємо зелені газони, квітники, басейн для купання. Усі бажаючі мають можливість грати в теніс та волейбол на спеціальних площадках, кататись на човнах та каяках. Цілий день гостей буде розважати музичний гурт із 5-8 осіб».

Відомо, що в 1927 році веслярське товариство змушене було змінити своє місце розташування, у зв’язку із будівництвом охоронного валу біля річки Стир. Це був кризовий рік, товариство було змушене взяти позичку в банку, збільшити членські внески та повністю розпочинати свою роботу від початку. Проте, станом на 1933 рік труднощі були повністю подолані. Активним членом веслярського товариства був князь Януш Радзивілл.

Традиційним святом, яке відзначало ціле місто на пристані починаючи з 1923 року, було свято Івана Купала. Це були справжні масові гуляння в місті біля річки Стир.

До вашої уваги фотопідбірка із життя міста Луцька, яке вирувало на луцькій пристані в 1930-х роках. Світлини взяті із тогочасної преси.



ТЕКСТ - Тетяна Яцечко-Блаженко
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.