Чужий досвід: як живуть у містах, де не всі округи з депутатами

Наче кораблі без капітанів, "пливуть" 12 територіальних виборчих округів у Луцьку. Вони не мають своїх депутатів у міській раді і, незважаючи на те, що кожен обранець повинен дбати про добробут всього обласного центру Волині, залишаються обділеними.

Округи, які мають депутатів, в середньому ремонтують втричі більше прибудинкових територій та будують вчетверо більше спортивних майданчиків у своїх районах, - йдеться у матеріалі Руслана Пилипчука для ІА "Конкурент".

Для пошуку шляхів викорінення несправедливості депутат Луцькради Андрій Покровський (Навесні Андрій Покровський зауважив, що округи, які не мають депутатів, отримують набагато менше грошей для розвитку та благоустрою, і закликав разом думати над вирішення цієї проблеми) звернувся до керівників кількох обласних центрів в Україні та надав отримані відповіді "Конкуренту".

Про те, як в аналогічній з Луцьком ситуації живуть у Києві, Івано-Франківську, Житомирі та Чернігові, читайте у матеріалі.

КИЇВ

У столиці України – 120 територіальних виборчих округів. Після волевиявлення громади 2015 року 85 отримали одного представника в раді, 15 – по 2, а 20 – залишилися осиротілими.

"Я цілком розумію, що місто – це багатомандатний виборчий округ, і всі депутати є представниками громади всього міста. Проте, як показує практика, майже кожен депутат насамперед переймається проблемами свого округу, і цілком логічно, що кошти депутатського фонду він буде використовувати для задоволення нагальних потреб на своєму окрузі.

У такому випадку виникає ситуація, що жителі міста, які не мають депутатів на своєму окрузі, можуть бути обмежені через несправедливість системи.

Задля усунення несправедливості, враховуючи Ваш багаторічний досвід та професіоналізм, звертаюсь до Вас для того, щоб дізнатися про Вашу позицію та професійне бачення щодо того, чи вважаєте Ви обмеженими права мешканців тих територіальних виборчих округів міста, які не мають депутатів, у вирішенні нагальних проблем, які фінансуються з депутатського фонду?" – пише у своєму листі Андрій Покровський Київському міському голові Віталію Кличку.

У відповіді сказано, що депутати Київської міської ради не мають обмежень щодо надання допомоги у вирішенні нагальних потреб мешканців тих територіальних округів, які залишилися без свого представника, оскільки в Києві діє "Програма вирішення депутатами КМР соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців 2016-2019 роки". Вона визначає кошторис та порядок використання коштів для фінансування заходів на відповідний бюджетний рік.

Відповідно до програми, асигнування на вирішення різних соціально-економічних проблем міста передають громадським приймальням депутатів.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

З погляду територіального поділу багатомандатного округу, в Івано-Франківську ситуація фактично "співзвучна" зі станом справ у Луцьку. Івано-Франківська міська рада теж налічує 42 депутати. У 2015 році виборці 11 територіальних округів (у Луцьку – виборці 12 округів) не отримали свого представника, при цьому 7 округів забезпечені двома обранцями громади (аналогічна ситуація й у Луцьку).

У відповіді на звернення Покровського очільник Івано-Франківська зазначає, що з ініціативи депутатського корпусу "осиротілі" округи взяті під опіку "сусідніми" депутатами.

Також він наголосив, що законодавство України щодо місцевих виборів потребує змін та удосконалення задля того, щоб кожен виборець почував себе рівноправно.

ЖИТОМИР

Житомир аналогічно до Луцька має 12 округів без депутатів, та 7 – з двома представниками в міській раді.

Вирішувати проблему несправедливого фінансування "осиротілих" округів у Житомирській міській раді пропонують завдяки депутатам з інших районів міста. Також вони наводять власний приклад застосування механізмів партисипативної демократії (коли громадяни беруть участь в ухваленні управлінських рішень), зокрема бюджету участі.

"За допомогою бюджету участі жителі долучаються до розподілу міського бюджету та впливають на ухвалення рішень на місцевому рівні", – сказано у відповіді від секретаря Житомирської міськради Наталії Чиж.

У 2016 році в Житомирі було визначено 11 проектів-переможців, що рівномірно задовольняють потреби громади, зокрема й території, які не охоплені виборчими округами конкретних депутатів.

У 2017 році на такі потреби виділили понад 14 мільйонів гривень.

ЧЕРНІГІВ

Чернігів має у своєму активі 10 територіальних округів без депутатів, 4 – з 2-ма, та 1 – із 3-ма обранцями громади.

У відповіді на звернення Андрія Покровського міський голова Чернігова Владислав Атрушенко зазначає, що в місті діє "Програма здійснення заходів, що не могли бути передбачені під час складання міського бюджету, та забезпечення діяльності депутатів Чернігівської міської ради на 2016 рік".

"У ході виконання вказаної вище програми ми зіткнулися з аналогічними проблемами щодо задоволення потреб мешканців окремих територіальних виборчих округів, які не мають безпосередньо своїх депутатів. Проте спільними зусиллями мене особисто та депутатського корпусу ми намагалися усунути ці диспропорції та прогалини, об'єднуючи кошти кількох депутатів і роблячи об'єкти на всій території міста", – каже мер Чернігова.

До слова, на 2017 рік відповідну програму в Чернігові не ухвалили.

Як бачимо, не лише Луцьк має території, на які не поширюються межі територіальних виборчих округів обраних депутатів міської ради. Важливо пам'ятати, що ці округи були створені лише для того, щоб ранжувати депутатів у партійному списку: хто буде першим, а хто – останнім.

Луцьк – це багатомандатний округ, і кожен обранець громади повинен відповідати за ціле місто, а не лише за жителів, які безпосередньо віддали свої голоси за нього.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.