Луцьк і вибори: плацдарм перший, «бігмордний»

Вибори народних депутатів України пройдуть 28 жовтня 2012 року. Згідно з законом України про вибори, висування кандидатів починається за дев’яносто днів до дня виборів. Тобто, точка відліку – 30 липня 2012 року.

Втім, судячи з рекламної активності потенційних кандидатів, принаймні Луцьк уже починають окуповувати охочі здобути мандат нардепа.

На щиті

Першими зі своїми плакатами, біг-бордами та сіті-лайтами після політичного затишшя почали з’являтися «старі-нові» обличчя політичної арени, які стали більш самостійними. Наприклад, високу рекламну активність проявляв депутат Олег Ляшко з його Радикальною партією. Слід за ним навесні цього року містом почали ширитися плакати Наталії Королевської з її політичним дітищем «Україна – вперед» та партії «УДАР» Віталія Кличка.



Останнім зі «столичних» донести своє слово лучанам з плакатів вирішив Віктор Медведчук зі своєю організацією «Український вибір». Плакати виготовлялися централізовано і навіть не врахували мовної специфіки регіону, адже усі написані російською мовою.


Місцевим «окупантом» рекламних щитів протягом останніх тижнів можна назвати професора Юрія Недужка, який рекламує свої статті в місцевій газеті «Діалог», друкувався у газеті «Волинь-нова» та інтернет-виданні «Волинська правда».


У «меценатах»

Іншою формою популяризації імені потенційних кандидатів можна назвати участь у все можливих благодійних акціях і масових заходах. Наприклад, фонд Ігоря Палиці став «генеральним спонсором» благодійного заходу за тверезе життя.



Зауважимо, що згідно з Законом «Про рекламу», «спонсорство є добровільною матеріальною, фінансовою, організаційною та іншою підтримкою фізичною та юридичною особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені, найменування, свого знака для товарів і послуг».

Тобто, ніхто й не приховує, що метою участі благодійного фонду в такому заході є популяризація виключно фонду і його назви.

На рекламних носіях інших благодійних акцій також можна побачити інших потенційних кандидатів.

Наприклад, на щиті благодійного фестивалю «Волинський Благовіст» великим літерами візуально виділені імена головних благодійників – Ігоря Єрємєєва та Ігоря Палиці.



На усіх плакатах мистецької акції «Ніч у Луцькому замку» також вказаний не лише логотип фонду «Новий Луцьк», як генерального партнера свята, а й зазначене ім’я його очільника – Ігоря Палиці.



Цікавими є рекламні плакати Партії регіонів, присвячені сайту до Євро-2012. Адже знак копірайту на ресурсі засвідчує, що авторське право на ресурс належить Волинській обласній державній адміністрації. Розробник ресурсу прихований.



Скільки коштує прокинутися відомим?

Аби порахувати кількість зовнішньої реклами, що має ознаки політичної, ми вирішили відправитися одним з найлюдніших маршрутів громадського транспорту Луцька: 15-тим автобусним маршрутом, від вулиці Винниченка, проспектами Перемоги, Соборності, Молоді, Відродження, вулицею Рівненською та проспектом Волі.

На цьому шляху у першій половині дня 5 червня ми нарахували 16 сіті-лайтів та 1 біл-борд з портретом Юрія Недужка та рекламою його публікацій, 6 сіті-лайтів Наталії Королевської, 7 сіті-лайтів Віктора Медведчука, 5 сіті-лайтів партії «УДАР» та 1 плакат Партії регіонів.

Додати сюди непряму рекламу (плакати акції «Ніч у Луцькому замку», фестиваль «Волинський благовіст»), то матимемо ще 5 сіті-лайтів та 4 біл-борди зі згадуванням потенційних кандидатів - Ігоря Палиці та Ігоря Єремеєва з їх благодійними фондами.

Також до дотичної реклами можна додати рекламу газети «Слово Волині», появу якої окремі експерти пов’язують з фактичним початком виборчої кампанії потенційного кандидата Степана Івахіва. Таких біл-бордів на вказаному маршруті 15-ки - три.

Скільки коштує?

Оператори зовнішньої реклами зазначають, що ціна на розміщення плакату на одному сіті-лайті в залежності від кількості і терміну розміщення вартуватиме у місяць від 500 до 1000 гривень. Додаймо до цієї суми виготовлення та друк самого плакату – близько 200 гривень.

Щодо біл-бордів, то вартість розміщення однієї такої реклами – без поклейки та виготовлення – від 2200 тисячі в місяць.
Таким чином за мінімальними підрахунками вартість розміщення нарахованих 34 сіті-лайтів у місяць на відрізку в приблизно 12 кілометрів - 23,8 тисячі гривень, біл-бордів – 4800 гривень. Разом – 28 тисяч 600 гривень у місяць.

Як ще можна витратити 28 600 гривень?

Купити:

7944 буханок пшеничного хліба,
1787 літрів соняшникової олії,
95 мішків цукру,
2860 кілограм гречки,
2576 літрів бензину А-95.

14300 разів проїхатися у луцькій маршрутці.

Винайняти однокімнатну квартиру в спальному районі Луцька на 2 роки.

28 днів жити у номері «Люкс» готелю «Україна».

Випити 1588 чашок капучіно у «Роуз-кафе».

Показати виставу 953 глядачам на камерній сцені Волинського обласного музично-драматичного театру або 1906 глядачам у театрі «Гармидер».

3,5 місяці платити заробітну плату Луцькому міському голові.

Коментує експерт

Михайло Шелеп, регіональний координатор громадянської мережі «ОПОРА»:

«Це повністю політичні лозунги. По-перше, у них йдеться про те, що мають робити державні органи, тобто схоже на певну передвиборчу програму. Тобто, схоже, що кандидат обіцяє, чого він буде добиватися або навіть доб’ється від держави при певних ситуаціях.

По-друге, варто звернути увагу на форму. Якщо людина не цікавиться виборами, то вона не вішає своє обличчя на всіх біл-бордах, сіті-лайтах і не роздає масово газету зі своїм зображенням. А номер газети «Діалог» розносився щонайменше два рази.

Якщо виривати з контексту фразу з плакату, то вона нічого не скаже. Але якщо враховувати період надання інформації, форму донесення, кошти, які витрачені, це говорить про те, що це потенційний кандидат у депутати Верховної ради»

Поки гра не почалася

Де-факто передвиборча агітація уже розпочалася. Усі згадані вище плакати, на думку експертів, можна зарахувати до рангу політичної реклами.

Однак, законодавець політичну рекламу трактує лише у контексті передвиборчого процесу. Допоки він не розпочався офіційно, визначити масштаби фінансування потенційний гравців та джерела надходження коштів можна лише здогадками.

Згідно з законом України про вибори народних депутатів «до політичної реклами належить використання символіки або логотипів партій - суб'єктів виборчого процесу, а так само повідомлення про підтримку партією - суб'єктом виборчого процесу або кандидатом у депутати видовищних чи інших публічних заходів або привернення уваги до участі у таких заходах партії - суб'єкта виборчого процесу чи певного кандидата у депутати. Реклама друкованих видань (газет, журналів, книг), інших товарів та послуг з використанням прізвищ чи зображень (портретів) кандидатів, назв чи символіки партій - суб'єктів виборчого процесу також є політичною рекламою».

Згідно з українським законодавством передвиборча агітація, тобто будь-яка діяльність яка спонукає виборців голосувати чи не голосувати за певного кандидата чи партію, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на забезпечення ведення передвиборної агітації, коштів виборчих фондів партій, кандидатів у депутати в одномандатних округах.

Закон про вибори народних депутатів передбачає, що кандидати у депутати, зареєстровані у загальнодержавному окрузі, можуть здійснювати передвиборну агітацію за кошти виборчого фонду партії.

Використання власних коштів кандидатів у депутати чи коштів з інших джерел для проведення передвиборної агітації, у тому числі з ініціативи виборців, забороняється.

* * *

Ігнорування духу закону – не дивина для українських політиків. Найсумніше те, що чи не головною причиною такої ситуації є не низька самосвідомість «потенційно обраних», а нерозбірливість у своїх рішеннях ключового учасника виборчого процесу – власне виборця. Доки той, від волі кого залежить склад майбутньої Верховної ради, не стане прискіпливим, скептичним, вимогливим і перебірливим – доти й сприйматимуть його не більше ніж засіб доступу до «годівниці».

Тетяна ГРІШИНА (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.