Колишній заступник луцького мера: «Будинок міг завалитися через незаконне перепланування»

Обвал частини луцької багатоповерхівки вкрай посилив увагу до питання: в «коробках» якої якості ми живемо? Хто може гарантувати, що завтра подібним чином не «знесе» шматок того, про що ще недавно можна було сказати «мій дім – моя фортеця»?

…З цього приводу кілька питань Владиславу Стемковському - першому заступнику тернопільського міського голови, а в недавньому минулому – заступнику луцького мера з питань житлово-комунального господарства.

– На вашу думку, в чому причина обвалу? Цікавлять ваші версії, а не, звісно, категоричний висновок. Чому могло це статися?

– Я більш ніж впевнений, що в будинку робили перепланування на першому поверсі. І раз воно призвело до такого – це перепланування проводилося без проекту. Адже проект мусить бути розроблений ліцензійною проектною організацією і пройти відповідну законну експертизу.

Я не знаю нюансів, подробиць, але більш ніж впевнений, що там хтось робив перепланування без дотримання відповідних норм.

– Ви цікавилися цією ситуацією не тільки з повідомлень медіа?

– Звісно. Я спілкувався з колегами, розпитував. Мені така ситуація зовсім не байдужа.

Колеги мені розповіли, що перекриття між першим поверхом і підвальним приміщенням – абсолютно ціле. Тобто причину обвалу треба шукати не у підвалі, а над цим перекриттям. Тобто на першому поверсі.

Ця обставина виключає, приміром, одну з версій, що це могла бути «просадка» фундаменту, наприклад через вимивання ґрунту під ним. Що інколи трапляється: ґрунт може вимиватися, наприклад в місцях, де проходять комунікації. Але тут інше.

Та й якби руйнувався фундамент – це було б поступово: тріщали б стіни, люди не могли б в такому домі спокійно жити.

Будинок побудований у 1971 році. 40 років для цегляного будинку – зовсім не «вік». І щоб такий будинок «склався» повністю – від першого поверху до останнього – це повинен бути або спеціально направлений вибух, або значне порушення несучих конструкцій.

Тим більше, мені повідомили, що там на одній зі стін висіли кондиціонери загальною вагою майже в тисячу кілограмів. Що також наводить на думку, що проект реконструкції першого поверху, де раніше були квартири, а потім зробили магазин, не пройшов нормальної експертної оцінки.

– Затвердження перепланування будівель уже після проведення робіт – звична практика українських чиновників...

– Так, і це проблема. Якщо переводять житлові приміщення у нежитловий фонд, відкриваючи там магазини чи офіси – дуже часто йдуть таким шляхом. Закономірно, що так чинять найчастіше з квартирами на першому поверсі. Що особливо важливо з точки зору стійкості усієї конструкції будинку. Спочатку роблять усі зміни – а потім узаконюють, сплачуючи непринципові штрафи. При тому зміни часто суперечать усім будівельним нормам.

Тому в першу чергу мусить бути забезпечена система, коли незаконне перепланування погодити неможливо. Той, хто зробив незаконне перепланування, мусить отримувати максимальну кару, максимальні штрафні санкції. І при цьому – без можливості узаконити проведені зміни, а мати виключно припис на відновлення порушених конструктивних елементів будівлі.

– Але ж перші поверхи завжди були цінною нерухомістю – саме через їх перспективу «комерціалізуватися», перетворитися у магазини, аптеки…

– Я взагалі – за мораторій на перепланування житлових приміщень на перших поверхах багатоповерхівок у нежитлові, комерційні приміщення. По-перше, це незручно для мешканців – підвозять товар, постійна метушня, робота вентиляційних систем…

По-друге, руйнується ринок комерційної нерухомості. Тому що через це в місті гальмується будівництво спеціалізованих комерційних будівель – офісних, торговельних центрів. Інвестиції в такі будівництва стають менш привабливими.

По-третє – і це найважливіше, – переведення квартир на перших поверхах у нежитловий фонд майже завжди тягне за собою перепланування. А отже – і ризик для всього будинку.

Недарма кажуть, що ДБНи (державні будівельні норми) пишуться кров’ю. Це якраз приклад того. Але це – і шанс людям стати трошки розумнішими. Почати розуміти, що потрібно управляти об’єктною інфраструктурою території, на якій ти живеш.

– Закономірна думка багатьох жителів багатоповерхівок: «а чи не загрожує моєму дому щось подібне?». Кому варто боятися передусім?

– Якщо на першому поверсі вашого багатоповерхового будинку відбувається перепланування, і з житлових приміщень пробують створити нежитлові – ви маєте підстави хвилюватися. І в першу чергу, ще до початку проведення робіт постаратися з’ясувати, чи має той, хто береться робити реконструкцію на першому поверсі, законний, затверджений проект та відповідний дозвіл.

Але я б в основу відповіді поклав трохи інший критерій. В першу чергу потрібно хвилюватися тим жителям багатоповерхівок, у кого в будинку немає господаря. Чи об’єднання співвласників, чи людини, яка про будинок дбає, відповідає за нього. Господар «в набат» бив би, пластом би лягав, але не давав би незаконні перепланування проводити.

Якщо ж за будинок відповідають радянського, напівколгоспного зразка підприємства – «ЖЕКи» – то тоді таке відбувається.

– В Луцьку є будинки, яким може загрожувати щось подібне?

– Я б не хотів бути «злим оракулом». Не готовий сказати.

– Як ще визначити, що твоєму будинку щось загрожує? Вода в підвалі? Тріщини? Просідання дверей чи вікон? І що в такому разі робити?

– Вода в підвалі – це може бути тільки причина, а тріщини в стінах, перекіс віконних або дверних прийомів – це вже наслідки. Безпосередньою ознакою «нездоров’я» будинку є характерний тріск. Його особливо може бути чути вночі, коли навколо тиша.

Але зрозуміло, що потрібно в першу чергу ліквідовувати та запобігати причинам, бо боротися з наслідками іноді буває вже пізно. Кожна багатоповерхова будівля повинна бути два рази на рік, навесні та восени комісійно обстежена, відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій. І кожен раз повинне прийматися рішення щодо можливості подальшої експлуатації будинку відповідно до існуючого технічного стану.

Потім оформляється відповідний акт, який додається до технічного паспорта будинку. І кожен власник квартири має право ознайомитися з цим документом, тому що від цього залежить не тільки його комфорт, а й безпека.

– Що має робити міська влада у Луцьку, аби не допустити в подальшому того, що сталося в Луцьку?

– Передусім – провести детальну інвентаризацію існуючої ситуації, пов’язаної з експлуатацією житлового фонду. В першу чергу – ретельно проаналізувати усі звернення громадян за останній час, які стосувалися подібних проблем. Підняти всі запити, всі скарги від людей. І перевірити, чи було забезпечене належне реагування.

Тому що люди часто повідомляють, кричать, але цей глас лишається непочутим.

А загалом потрібно, аби кожен багатоповерховий будинок мав технічний паспорт, який би постійно вівся і мав би всі акти за результатами проведення будь-яких робіт поточного чи капітального характеру, відображав би реальний стан будинку.

– В Луцьку якась інвентаризація проводилася? Наприклад за час вашої роботи.

– У сфері ЖКГ міста Луцька я працював недовго – менше, ніж півтора року. Коли я зіткнувся з цією сферою вперше – мене здивувала абсолютно неефективна система експлуатації та обслуговування багатоповерхового житлового фонду. Підприємства комунальної форми власності – «ЖЕКи» – ввібрали усі найгірші ознаки радянської системи.

Коли я починав з’ясовувати, в якому стані знаходиться технічна документація по якомусь будинку, то все закінчувалися тим, що там не зробили, там не можуть знайти тощо.

Тобто треба було ліквідовувати цю систему, виводити на ринок приватні компанії, створювати конкуренцію. Це те, що я пробував робити. Але для цього потрібно 5-6 років.

От я зараз працюю в Тернополі, тут жодного комунального «ЖЕКу» немає. Усі сто відсотків підприємств, які обслуговують житловий фонд, – приватні. І відповідно зовсім інше ставлення до роботи.

– Кажуть, будинок такий міг зруйнуватися ще й тому, що цілих 40 років простояв без ремонту.

– 40-річний цегляний будинок – це ще не старий будинок. Та й ця будівля, яка впала, була далеко не в найгіршому стані.

Проблема не в тому, що не ремонтувався. Ту конструкцію, яка завалилася, ніхто би й не ремонтував. Це несуча стіна – не було потреби її ремонтувати. Але якщо руйнувати несучу стіну – то можна й новий будинок завалити. Тому вік будинку тут ні до чого.

– А в Луцьку є будинки, які можуть завалитися від старості?

– Такі будинки є, напевно, у всіх містах України. Тільки потрібно відрізняти, чи вони є аварійні від віку чи від неналежної експлуатації. У Луцьку є аварійні будинки, де є поєднання як одного, так і іншого чинника. А щодо конкретних адрес аварійних будівель, то це не є таємниця. Такий список є доступним в будь-якому управлінні житлово-комунального господарства міста.

Розмовляв Юрій РИЧУК (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.