Лучанка-чемпіонка світу з пауерліфтингу: «Жіночність - поняття суб'єктивне»

Тендітна 23-річна Оксана Гронович - чемпіон світу із пауерліфтингу у вазі до 52 кілограм. Нещодавно вона повернулась із змагань, що відбувались в Білорусі, та здобула для України золоту медаль.

Також під час європейського турніру Оксана захистила звання майстра спорту України міжнародного класу.

У свій молодий вік дівчина підкорила вже всі вершини у своєму виді спорту. Проте на місці сидіти не збирається. Готується до наступних змагань, котрі восени відбудуться в Луцьку.

Проте, нелегкий спорт не заважає Оксані працювати у сфері краси. Дівчина - майстер з манікюру. Орендує невеличкий кабінет, та має своїх постійних клієнтів. Каже, що робити красивий манікюр їй подобалось з дитинства, тому для неї щастя, що зараз вона може заробляти цим на життя.

Оксана запевняє, що важкий спорт не заважає їй бути жіночною, і взагалі, жіночність - це поняття дуже суб’єктивне.






Досягти колосальних результатів у спорті дівчині вдалось менше, ніж за два роки. Проте питання «як вдалось вам досягнути такого високого результату» не любить. Каже, що головний секрет успіху - це працювати, працювати і ще раз працювати. Оксана ходить в спортзал тричі на тиждень, і заняття тривають від трьох годин, і більше.

«Все почалось з того, що я прийшла в зал займатися для себе, фігуру підкорегувати. Через рік я присідала зі штангою, а заслужений тренер України Олег Хомяк підійшов до мене і запитав, чи не хотіла б я займатись пауерліфтингом. Я спочатку здивувалась: я і пауерліфтингом? Але вирішила спробувати. Мені було цікаво. У вересні вже буде два роки, як займаємось», - розповідає дівчина.

Оксана каже, що паурліфтинг - важкий спорт. Через постійні та нелегкі тренування виснажуєшся не лише фізично, але й морально. Проте, після важкого тренування завжди приходить розуміння того, що день пройшов не дарма. Що ти ще ближче наблизилась до своєї мрії. Також, дуже важливою є підтримка зі сторони близьких.

«Спочатку мої батьки не підтримували мій вибір. Були проти. Люди старшого віку чомусь переконані, що це шкідливо, такий спорт не для дівчат. Але зараз вже змирились. Говорять досі часом, щоб я кидала спорт, адже треба створювати сім’ю і все таке. Кажуть, що я вже досягла всього, чого хотіла. Але коли я приїхала додому з чемпіонату Європи, то батьки зустрічали мене зі сльозами на очах», - каже Оксана.




Проте, кидати пауерліфтинг спортсменка точно не збирається. Більше того, готується до нових змагань. Вона вважає, шо важкий спорт нешкідливий для жіночого здоров’я. Головне, правильно до всього підходити. Оксана каже, що комусь подобається варити їсти на кухні, а комусь - піднімати штанги.

«Тут кожному своє. Комусь подобається готувати їсти, і цілими днями сидіти на кухні. Комусь подобаються танці. Мені подобається пауерліфтинг. Рух та активне життя мені подобались завжди. Що стосується того, що я підіймаю важке, то це для кожного індивідуально. Комусь сидяча робота шкодить, а комусь навпаки. Так само й тут. Я знаю жінок, котрі займались спортом, не пауерліфтингом, але подібним. Але в них все добре, мають діток. Чи впливає професійний спорт на жіноче здоров’я? Напевно, то індивідуально», - розповідає спортсменка.

Першим серйозним турніром для неї став Чемпіонат Європи з пауерліфтинг. Під час змагань Оксана виконала норматив майстра спорту України міжнародного класу.



«Чемпіонат Європи проходив в Данії, місто Тистед. Це були мої перші міжнародні змагання. Готувались до них активно, тренувались. Зайняла перше місце у ваговій категорії до 52-ох кілограм серед юніорів. Сума триборства в мене складала 340 кілограм. Я здобула перемогу зі значним відривом. На другому місці була шведка, її сума триборства була 315 кілограм. Тоді я займалась лише рік, і я не вважала себе професіоналом», - ділиться враженням дівчина.



Чемпіонат світу відбувався цього літа в Мінську.

«Змагання проходили в Білорусі, в Мінську. Ми до них готувались, тренувались. Ми їхали із хорошим настроєм. Перед кожним підходом до вправи тренер підходив до мене, давав поради і завжди казав, що я можу. Це дарувало мені віру в себе. Коли останні підходи вирішували моє місце, то він мені говорив «Для чого ми сюди приїхали? Працюй!», - каже Оксана.

«Їхали на змагання боротись за 3 місце. На перше взагалі не розраховували, адже за попередніми заявками зрозуміли, що суперники сильні. Це канадка та американка. Але вони робили технічні помилки, не виконували всіх підходів і, в результаті, втрачали кілограми. Ми відпрацювали всі дев’ять підходів. Це вперше в моєму житті. На останньому підході вирішилось питання чемпіонства. Тепер я чемпіон світу у ваговій категорії до 52-ох кілограм серед юніорів жінок», - додає вона.




«Я горжусь тим, що я зробила себе, і маю можливість своїм результатом представляти нашу Україну. Коли ти виходиш на цей п’ядестал, на першу сходинку, ти розгортаєш прапор України і починає грати Гімн. Це неперевершені відчуття, заради цього варто боротись», - розповідає дівчина.

«В серпні їдемо на чемпіонат Європи з класичного жиму лежачи у Фінляндію. Вже скоро почнемо до них готуватись. У вересні в Луцьку буде чемпіонат України з класичного пауерліфтингу в спорткомплексі СНУ. Зараз в планах розвиватись та досконалюватись», - додає вона.

«В кожного своє поняття жіночності, я так вважаю. Я себе почуваю комфортно. Напевно, потрібно питати у моїх знайомих чи друзів, наскільки я жіночна. Працюю я майстром з манікюру. Також розпочала тренерську діяльність. Манікюром почала займатись ще зі школи. Мені подобалась ця сфера. Спорт моїй роботі не зважає. Мене часто запитують, чи в мене руки не трясуться від навантажень у спортзалі. Якщо не йти на роботу одразу після тренування, то ні», - каже спортсменка.









ТЕКСТ - Еля СЕРКОЖАЄВА
ФОТО - Павло БЕРЕЗЮК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.