Підводні течії одного тендеру. Чим і за скільки очищатимуть воду луцького басейну?

Днями у Луцьку розгорівся скандал, пов’язаний із купівлею луцьким відділом фізкультури і спорту очисника для басейну обласної ДЮСШ плавання.

Заступник міського голови Костянтин Петрочук одному інформаційному агентству оголосив: купили вдесятеро менше реагенту, а заплатили ті ж гроші… Але більше лучан налякала фраза про нібито загрозу здоров’ю, яку може нанести новий очисник – опіки і сліпота.

ГРОШІ, ЛІТРИ І ОБПАЛЕНА ШКІРА

У березні цього року директор басейну Віктор Самчук у листі до начальника управління з питань фізичної культури та спорту міськради Юрія Волинця наполягав на закупівлі 24 тисяч літрів гіпохлориту натрію 10%, 4-го класу безпеки марки «Е». Ціна питання – 231 тисяча гривень.

Тендерний комітет змінив кількість очисника для басейну до 2400 літрів. Саме стільки реагенту марки «А» на тендері за найкращою ціною запропонувала київська фірма «Владаеко» – за 69,912 тис. грн (а не 231 тисячі, як йшлося у заяві заступника мера). Інші учасники торгів – ТзОВ «Дезсистема» та ТзОВ «Компанія «Хлортехвод» – пропонували відповідно 70 та 80 тис. грн.

Директор басейну заявив: біда, купили не той реагент, не марки «Е», а марки «А», а він, мовляв попече всіх плавців. Комерційний директор ТзОВ «Владаеко» Юрій Андруша одразу спростував ці вигадки. «Дивно, як спеціаліст міг говорити про його небезпеку, лякати опіками і сліпотою. Можливо, слова були вирвані з контексту. Цей очисник використовують у близько половині всіх басейнів світу, включаючи «просунуту» Європу і США. До слова, усі три учасники другого тендеру пропонували один і той самий реагент», – зауважив представник фірми.

Натомість, за словами представника київської фірми, саме очисник марки «Е», що його просив придбати директор басейну, нестабільний, його не можна довго зберігати, бо швидко втрачає свої властивості, тобто активну речовину. «Реальний обсяг засобу, потрібний для нормального функціонування басейну такого об’єму (900 кубометрів води) – максимум 450 кг концентрованого розчину гіпохлориту натрію 10% марки «А» на місяць», – говорить Юрій Андруша.

На підтвердження своїх слів він навів вимоги санітарних норм: показники вільного хлору у воді повинні бути не менш ніж – 0,3 мг/л і не більш ніж 0,5 мг/л. В особливих випадках за епідпоказаннями допускається підвищення рівня до 0,7 мг/л. «Візьмемо верхній показник 0,7мг/л. Для того, щоб підтримувати рівень дезинфектанту на вищевказаному рівні для басейну об'ємом 900 тисяч літрів потрібно 0,7х900000 = 630000, або простіше 0,63 кг на добу.

Нехай з урахуванням добових коливань і великого обсягу відвідувачів це буде 1,5 кг (з великою «накидкою»). Отже, на добу нашому басейну потрібно 15 кг концентрованого розчину гіпохлориту натрію 10% марки «А», на місяць – 450 кг максимум», – порахували у «Владаеко».

Заявлена паном Самчуком кількість очисника (24 тисячі літрів, тобто приблизно 2887,5 літра щомісяця) завищена майже у сім разів. Якщо заливати речовину в басейн саме в такій кількості, каже Юрій Андруша, тоді й виникне загроза опіків та сліпоти.

ВСЕ ДОМОВЛЕНО

«Ще у лютому, коли ми готувалися до першого тендеру, я телефонував контактним особам для уточнення (якщо не помиляюся, це був директор басейну), і мені прямо сказали: «У нас все домовлено, є постачальник, який нас влаштовує, цей тендер – формальність», – згадує Юрій Андруша.

На його думку, скандал із небезпечним реагентом, купленим за високою ціною, підняли саме для того, щоб скасувати тендер і «проштовхнути» «правильного» постачальника.

«Перший тендер, який ми скасували ще в лютому, був зроблений під одного «чувака». Написали в тендерній пропозиції, що треба гіпохлорит марки «Е», а його не існує. Натомість гіпохлорит «А» і «Б» є в ГОСТах, і басейни в Україні очищають воду за допомогою марки «А». Того самого «чувака» хотіли пропхнути (вибачте за мій сленг) вже за теперішньої влади з подачі директора басейну. Але навчене першим тендером управління спорту все зробило правильно, і тендер виграла фірма не «свого чувака», а та, яка дала найнижчу пропозицію в ціні. Вийшло дешевше в три рази», – прокоментував історію колишній заступник міського голови Юрій Моклиця на своїй сторінці у «Фейсбуці».

ПРАВИЛЬНИЙ РЕАГЕНТ ПРАВИЛЬНОЇ ФІРМИ

Поки тривають суперечки, у міжтендерний період в басейн очисник постачає підприємство, з яким уклали договір торік, ще до початку тендерних закупівель – ТЗОВ «Слав-Укр». Нещодавно фірма змінила назву на «Волиньхімконтроль» і працює саме із гіпохлоритом натрію марки «Е».

Цікаво, що із цим підприємством міська влада наразі активно співпрацює над знищенням неприємних запахів на фільтраційних полях Гнідавського цукрового заводу. Подейкують, що пан Петрочук лобіює інтереси одного з учасників тендеру – підприємства «Волиньхімконтроль».

Ще один факт: пропозиція цього підприємства на першому тендері була найдорожчою – 360 тис. грн проти 120 тис. грн у «Владаеко».

Сам Костянтин Петрочук заперечує відстоювання чиїхось інтересів. «Я керувався виключно документами, тендерним протоколом і тим, як проводився тендер. У мене є зауваження, я написав службову записку, щоб ініціювати службову перевірку. Там є невідповідність у документах,ву об’ємах замовленого реагенту, а закупівельна ціна завищена. У цьому я вбачаю необґрунтовану розтрату коштів», – продовжує гнути свою лінію заступник мера.

Чи буде чистим і безпечним басейн для лучан – питання наразі відкрите, однак підводні течії уже винесли із владних коридорів на поверхню чимало бруду.

ТЕКСТ - Олександра ЗАДВОРЕЦЬКА (газета «ВолиньPost» №2 (18)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.