Патріоти краю і країни: як у лісах Волині тренуються загони тероборони

Проїхавши трохи більше 5-ти кілометрів від Каменя-Каширського, оминувши мальовниче озеро в лісі, охочі до відпочинку у чудових волинських лісах несподівано натикалися на блокпост.

«Проїзд заборонено» - суворо попереджала табличка на шлагбаумі, а вусатий чоловік у військовій формі ретельно перепитував «хто?» й «куди?». Тут протягом двох днів відбувалися навчання загонів територіальної оборони.

Нам вдалося побувати у базовому таборі організаційного ядра загонів територіальної оборони Камінь-Каширського та Любешівського районів та спостерігати за тим, як і чого навчали чоловіків.

Тренували хлопців бійці із громадського формування «Буг» на чолі із Олександром «Харьківським». До слова, інструктори з «Бугу» на безоплатній основі проводять підготовку для організаційних ядер загонів територіальної оборони вже не вперше.

ЧИТАТИ ПРО НАВЧАННЯ У МАНЕВИЦЬКОМУ РАЙОНІ



До занять на Камінь-Каширщині долучилося 60 чоловіків, яких для зручності розділили на декілька груп, що паралельно займалися різними видами підготовки.



Найкраща теорія - це практика, переконують бійці. На навчання приїхали працівники військкомату, лікарі місцевих лікарень, лісівники та навіть ті, хто сам ще недавно був в АТО – повний набір професій, які на ці два дні «перепрофілювалися» у військових. Їх активно навчали правильно поводитися зі зброєю, ставити міни, фугаси та розтяжки, розміновувати, працювати у групах, навчали основам інженерної справи у бойових діях, читали лекції з тактичної і парамедицини та навчали виконувати завдання у групах тощо.



Відтак, ми побували на лекції із тактичної та парамедицини – для «студентів» її провів військовий капелан Святослав Савич. Ще до заняття він попередив слухачів: деякі речі можуть звучати цинічно, але війна річ вперта – коли час іде на хвилини, важливіше допомогти тому, кого ще можна врятувати.



Детальніше інструктор зупинився на найпоширеніших видах ушкоджень - кровотечах та пневмотокраксу.

«Запам’ятайте – 60% втрат на війні стається через кровотечі», - акцентував увагу Савич. Тож спочатку тероборонівці пригадували чим відрізняється венозна та артеріальна кровотеча та як їх припинити. Після теорії перейшли до практики - накладання джгутів та евакуації поранених у безпечне місце. До слова, «манекеном», на якому демонстрував прийоми інструктор, став хірург Любешівської райлікарні, який теж проходив навчання у складі групи територіальної оборони.



Після демонстрації учасники навчань взялися накладати дгжгути один одному та пробували це зробити самотужки для себе.



Після заняття із медицини бійці вирушили боротися із диверсійною групою противника, роль яких зіграла інша група тероборонівців. Останні, одягнувши «кікімори», залягли у ліску біля дороги, на якій попередньо наставили розтяжок. Влаштувавши снайперські позиції вздовж дороги, вони взялися вичікувати другу групу.



Диверсанти на чолі з інструктором мали план – одну із розтяжок встановили поперек дороги. Натомість в ліску праворуч, де диверсійні снайпери влаштували засідку, встановили вибухівку. Після того, як перша група зачепить першу розтяжку, наступним кроком мав стати підрив вибухівки праворуч. Диверсанти розраховували, що група відступить ліворуч та нападе на розтяжки.



Зрештою, перша група виявила розтяжку та після вибуху не кинулася врозтіч, а взялася відстрілюватися – диверсантам не вдалося знешкодити групу.



Заняття відбуваються безкоштовно для підвищення професійного рівня військовослужбовців та військовозобов’язаних, переконує військовий комісар Волинського обласного військомату Роман Кулик.



До навчань долучили військовозобов’язаних чоловіків, які приписані до загонів тероборони. Серед вимог – лише бути здоровим. Подібні тренування проводять на усій територій Волині, що півтора місяці, аби підвищити рівень бойової готовності районні загони тероборони почали формуватися у 2016 році. До навчань долучають чоловіків від 18 до 60 років. Проте цього разу спробувати свої сили приїхав навіть молодший боєць - 10-ти річний син одного із чоловіків.



Дмитро розповідає, що йому теж дуже сподобалися навчання. Хлопець тут не ловив гав, а намагався разом зі старшим засвоїти якнайбільше інформації.

«Як треба поводитися в лісі, якщо йде бій, при переміщенні колони, як правильно розкладати та складати РПГ», - перераховує хлопець. Він навіть задумується, аби в майбутньому «бути, як тато», який працює у військкоматі.

Тим часом третю групу паралельно вчили заміновувати та розміновувати територію. Ті, хто пройшов навчання, без проблем розкажуть, як правильно встановити протитанкову міну і яким чином виявити там «секрет», як треба знімати розтяжку та чим небезпечна ОЗМ.



Олександ Денік із Любешівського військкомату демонстрував отримані навички із встановлення протипіхотної міни з «секретом».

«Ми поставили ще гранату Ф-1. У разі, коли хтось буде знімати міну, він не знає, що є ще знизу такий сюрприз. Тому навіть правильно знявши протипіхотну, все одно може статися вибух. Взагалі ми вчилися так – хтось заміновує, і ставить стільки секретів, скільки заманеться. Слідом йде сапер, який не бачив встановлення, і все розміновує. Граната з навчальним запалом, тому може й стрельнути і поранити руку», - розповідає «мінувальник».

Закопуючи міну у пісок, Денік розказує про особливості снаряду – протитанкова міна здетонує лише тоді, коли на неї наїде важка техніка, її треба максимально замаскувати, щоб ворог не здогадався. На навчаннях на це звертають особливу увагу – все, як в умовах справжніх бойових дій.



Чоловік розповідає, що служив у радянській армії. Враження від навчання описує коротко: «Супер».

«Я і в армії служив, але багато чого не знав. Тут почерпнув багато нового - навчання супер, хай би було таких побільше», - зауважує чоловік.

Завдання розміновувати дісталося імениннику – працівнику агролісового господарства в Камені-Каширському. Після доби на роботі чоловік вирішив провести час із користю пішов на навчання.



«Я вже давно після армії, прийшов подивитися, як люди працюють та підвищити свої забуті навички. Шкода, що кожен день такого немає, аби частіша проводили, щоб народ не боявся вчитися. Бо ж як думають – що зразу в армію заберуть», - розповідає він. Адже навіть відслуживши в прикордонних військах, тут він з багатьма завданнями стикнувся вперше.



Після цього бійці ще по кілька разів ставили ОЗМ, аби відточити майстерність. Наприкінці інструктори подякували бійцям за активне навчання, а капелан подарував усім «бойові» молитовники.



Надалі ці чоловіки у випадку настання надзвичайного стану за командою збиратимуться у спеціальних місцях та у перспективі зможуть стати партизанськими загонами. Їх можуть посилено залучати до посиленої охорони кордону чи підприємств, військових об’єктів чи об’єктів суcпільного значення, патрулювання після введення комендантської години тощо. Також у разі бойових дій, ті хто постійно займаються мають передавати отриманні знання групам та навчати інших.



Попереду ж в тих, хто проходив навчання «фінальний акорд» – стрільби на Володимир-Волинському полігоні.



ТЕКСТ, ФОТО - Василина БОРУЦЬКА
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.