Генконсул Польщі в Луцьку: Я спокійний щодо безвізу

Вєслав Мазур про трагічні сторінки спільної історії, культурне співробітництво поляків і українців на Волині, безвіз до ЄС, а також, як його хотіли викрасти в Криму

З польським генеральним консулом у Луцьку Вєславом Мазуром «Громадське радіо» зустрілося, щоби поговорити на тему спільної історичної пам’яті на волиньских землях, - пише Аріна Крапка на сторінках Громадського радіо.

Але розмова вийшла значно більш об’ємною, заторкнувши широке коло питань, від зовнішньої політики до анексії Криму 2014 року.

Вєслав Мазур був призначений консулом в Луцьку 10 травня 2017 року. До того працював консулом у Львові та Криму.

В спеціальному інтерв’ю для Громадського радіо він розповів про свій досвід консульства в Криму і про те, як його ледве там не викрали на початку російської окупації, поділився планами щодо налагодженнями співпраці між українцями та поляками на Волині та про багато іншого.

Аріна Крапка: Доброго дня, пане консул Вєслав Мазур. Я журналістка «Громадського радіо» Аріна Крапка і сьогодні ми поговоримо про українсько-польські взаємини, а також про розбіжності, безвіз та налагодження компромісу в тих питаннях, де, як здається на перший погляд, його неможливо досягти. Розкажіть пане консул, чи вже познайомилися з Волинню?

Вєслав Мазур: Я є генеральним консулом практично з 10 травня, коли в МЗС України мені вручили екзекватуру. Як Ви знаєте, я працював генеральним консулом в Одесі, в Криму. Протягом півтора року у Львові. Зараз працюю в Луцьку. Кожен район <ред., — область> специфічний і відрізняється від інших і так як вже раніше давав інтерв’ю «Монітору волинському» <ред., — українсько-польське видання> і я підкреслив, що Волині я маю вчитися.

Аріна Крапка: Пане Вєслав Мазур, які дії сьогодні проводяться, аби покращити наші взаємини між країнами?

Вєслав Мазур: Як Ви знаєте, є багато в Україні сил, які готові зробити все для того, щоб зіпсувати українсько-польські відносини. Таких випадків було кілька. Тут варто розпочати з Гути Пеняцької <там на Львівщині 8 січня 2017 року невідомі вандали підірвали меморіал полякам, загиблим під час нацистської каральної акції в селі Гуті Пеняцькій у 1944 році - прим. ред.> і пострілу з гранатомета в консульство в Луцьку. Але я хочу розчарувати ці сили, їм не вдасться зіпсувати наших хороших відносин.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ОБСТРІЛ КОНСУЛЬСТВА ПОЛЬЩІ

Аріна Крапка: На фоні історичних дискусій сьогодні зовнішні вороги і Польщі, і України говорять про те, що нас роз’єднує. Розкажіть про те, що об’єднує.

Вєслав Мазур: Я хочу зосередитися на діяльності, зокрема, пов’язаній з таким осередком, який знаходиться в селі Костюхнівка <ред., — Волинська область, Маневицький р-н>. Це центр діалогу в Костюхнівці.

Протягом 25 років харцери цього осередку спільно з учнями українських шкіл займаються опікою над могилами. Вони опікуються не лише могилами тут, на території України. Але також українська молодь виїжджає до Польщі для того, щоб опікуватися могилами українців в Польщі.

Аріна Крапка: Чому центр діалогу між Польщею і Україною утворився і потрібен саме в Костюхнівці?

Вєслав Мазур: Під час мого перебування там в мене з’явилася така ідея…А саме наступного року Польща відзначатиме сторіччя незалежності. В цій місцевості, в 1916 році (с. Костюхнівка) розпочався шлях Польщі до незалежності, а саме битва польських легіонів. В Костюхнівці загинуло понад дві тисячі польських легіоністів.

Тому наша головна ідея, щоб сторіччя відзначення незалежності Польщі, головні урочистості відбувалися саме в Костюхнівці за участю найвищої влади Польщі та України. І також є інше значення цієї події. Дуже важливо те, щоб показати, що протягом тих ста років польсько-українські стосунки зберігалися добрими для того, щоб надалі їх зміцнити.

Аріна Крапка: Чи налагоджували Ви вже комунікацію з місцевою владою і про що говорили?

Вєслав Мазур: Так склалося, що я недавно мав зустріч з місцевою владою, губернатором. І з ним ми обговорили питання меморіальних місць. Під час цієї зустрічі ми обговорили спільну ідею для того, щоб підкреслити нашу співпрацю і ця співпраця також буде відбуватися в напрямку створення місць пам’яті.

Аріна Крапка: Вже прийняли безвіз. Наскільки, за Вашою оцінкою, безвізовий режим спростить роботу консульства в Луцьку? Чи можливий такий варіант, що консульство не працюватиме, тому що в цьому не буде потреби?

Вєслав Мазур: Я дуже спокійний щодо цього питання, тому що це рішення щодо відміни безвізового режиму стосується лише власників біометричних паспортів. За інформацією, якою я володію з української сторони, лише 15-20 % населення України має біометричні паспорти. І водночас виїзди на підставі Шенгенської візи пов’язані з культурною або економічною діяльністю.

Натомість більше громадян клопочуться про отримання робочої візи. Наприклад, минулого року консульство Польщі в Луцьку видало понад 288 тис віз. З них майже 170 тис – це робочі візи. Крім того, національні візи включають всіх студентів, які навчаються в Польщі.

За словами Вєслава Мазура, вже з початку 2017 року видано близько 150 тис віз. І попит на візи зростає, тому консульство активно працюватиме. Тим більше, робота консульства – це не лише видача віз, а й і культура, спорт, промоція Польщі.

Аріна Крапка: Зважаючи на те, що у видачі віз часто шукають обхідні шляхи, є корупція…Чи не зросте це явище у зв’язку з безвізовим режимом? Чи, навпаки, зменшиться? Можливо, з’являться інші корупційні ризики?

Вєслав Мазур: Насамперед, Україна виконала всі вимоги, які поставив перед нею Євросоюз і я не бачу ніякої загрози з цього боку . Але громадяни України повинні пам’ятати про те, що якщо вони будуть діяти проти правил, то ЄС може відкликати цей безвізовий режим.

Аріна Крапка: Не так давно у Луцьку стріляли в консульство з гранатомета. На якому етапі розслідування цієї справи?

Вєслав Мазур: Про це я вже казав. Це дія інших сил для того, щоб посварити Польщу і Україну. І це була провокація. З того, що я орієнтуюсь, на даний момент триває слідство для того, щоб знайти винних в цій атаці. Я сподіваюся, що українська влада знайде винних осіб в цьому інциденті. Натомість пані редактор, світ є дуже небезпечний, тому що достатньо з’явитися в невідповідному місці і також може там чекати якась прикрість.

Аріна Крапка: Ви працювали у Львові, а також в Криму консулом. Розкажіть про ситуацію з консульством в Криму? Що там зараз?

Вєслав Мазур: Тема Криму для мене особисто є дуже прикрою та болісною. Я відкривав це консульство 8 квітня 2014 року І також довелось його закривати. І, скажімо так, втікати звідти.

Я був свідком того, як зелені чоловічки анексували Крим та зайняли цю прекрасну частину України. Я не хочу, щоб це звучало як ніби я хвалюся, але саме польське консульство в той час було осередком, яке переказувало не тільки в Польщу, а також в Європу інформацію про те, як кримське населення хочуть пацифікувати.

Аріна Крапка: Розкажіть детальніше, що тоді відбувалося?

Вєслав Мазур: Особисто нам погрожували, намагалися спалити консульство, а під час виїзду мене навіть намагалися викрасти. Тому для мене Крим – це особливе місце, в яке я вклав багато серця і коли я бачу, що Крим надалі залишається під російською окупацією, на мене це справляє дуже велику прикрість і я не можу з цим погодитися. Але повертаючись до вашого питання, то територіально Крим до сих пір залишається під опікою консульства в Одесі.

Аріна Крапка: В Польщі та Україні свої герої та погляди на історію. Українські герої одні, а польські інші і часто це призводить до публічних суперечок та дискусій. На Вашу думку, чи можливо уникнути таких суперечок , незважаючи на різні погляди на історичні реалії?

Вєслав Мазур: Так, дійсно, є багато думок на цю тему і історія є така, яка була . І як Польща, так і Україна, може бути незадоволена цією історією. І тут найкращим моментом є взаємні розмови. Тому є певні ознаки, які вказують на те, що нам вдасться дійти порозуміння. Одним із таких прикладів є польсько-український форум партнерства.

Головою з польської сторони є професор Ян Маліцький, директор студій Східної Європи у Варшавському університеті і він великий знавець українських питань, а також друг України. І форум має на меті покращення, збільшення, розширення контактів між Польщею і Україною, а також створення стабільної платформи громадського діалогу, але також зміцнення процесу зближення та примирення обох народів.

Я вірю в те, що якщо цими подіями будуть займатися науковці і історики, то дійде до такого моменту, що коли ми відкриємо польську і українську Вікіпедію, і події будуть описані майже так само.

Аріна Крапка: В чому конкретно сьогодні проявляється така співпраця?

Вєслав Мазур: Я також знаю, що дуже хороша співпраця складається між Інститутами національної пам’яті Польщі та України і я переконаний, що ті дії, які зараз ми робимо, зокрема щодо святкування сторіччя, це приблизять.

Розмова з консулом в Луцьку відбулася напередодні акції протесту, коли 31 травня волинські активісти з ВО «Свобода», «Громадського руху «Народний контроль», молодіжної організації «Національний альянс» провели пікет польського консульства, вимагаючи вибачень в генконсула Вєслава Мазура щодо його висловлювань під час сеймової комісії про те, що Степан Бандера – не герой. Для того, мовляв, аби він більше розумівся в українській історії, йому передали книги про діяльність ОУН-УПА.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО АКЦІЮ

ТЕКСТ - Аріна КРАПКА (Громадське радіо)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.