Мер Нововолинська: «Я не кажу, що я святий...»

Кого слухаєте? Сапожнікова який постійно бреше. Краще придивіться до нього уважніше. Вертуоз шахрайства і обману...

Нормальний мужик господар

До слова "господар" необхідно не й додати слово - крутій. Місто в боргах, по наркоманії, злиднях і пияцтву займає щонайменше перші місця в Україні.

Знаєте, мер тут згадує моє ім'я. То модератор таки повинен пропустити мій коментар. В.Сапожніков помилився. Із 1800 виборців за мене проголосувало не 20, а 13. Знаючи нововолинців, у це ніхто не вірить. Не вірю і я. А всього за міського голову В.Сапожнікова, із (42 000 - всіх), 28 000 виборців, що взяли участь у голосуванні, проголосувало менше половини - трохи більше 13 000. Ось вам і 66%! Я не буду називати, як інші коментатори, його брехуном. Є у і нього набагато більші гріхи... Така сама історія і у попередніх його каденціях.
Дати відповіді на мою добру сотню запитань, як посадова особа, мер не хоче. І не зробить цього ніколи. Проте, рано чи пізно, відповідь дадуть українські правоохоронні органи.

Тварюка той Желізко. Хитрий та підлий підефіл.

ПП РО «Львівська жінка» вклала інвестиції в м. Нововолинськ, Ковель, Володимир-Волинський і здійснює свою господарську діяльність тільки майновими правами та обов’язками програмної послуги, які являються основним бізнес-активом підприємства.
ПП РО «Львівська жінка» для міст Нововолинська, Ковеля, Володимир-Волинського збудувала соціальну кабельну мережу, попередньо уклавши договори з власниками телеканалів, щоб створити з споживачами майнові права та обов’язки, які формується кожною двосторонньою угодою (договором) між абонентом та юридичною особою на підставі ст.ст. 509, 510 ЦК України, й законно набула це майно на основі першочерговості його створення.
Кожний цивільно-правовий договір з абонентом як приватне майно у вигляді майнових прав та обов’язків на ринку України для конкурентів коштує в межах 185 дол. США. Конкурентною здатністю на ринку ця власність визначена законом на підставі ст. 510, п.1 абз. 1 ст. 512, 517, 520, 525 ЦК України, тому припинення об’єкта права власності щодо цього майна завжди відбувається додатковою угодою по ст. 651, ч. 3 ст. 653, 654 ЦК України.
Крадіжка цього майна природно можлива шляхом унеможливлення власнику майнових прав та обов’язків по договорах з абонентами виконувати свої обов’язки, де натомість власника стає деліквентом третя особа.
Тобто, крадіжка відбувається завжди знаряддям злочину у вигляді реєстрації юридичної особи для крадіжки майна і бланків надрукованих договорів для абонентів власника майна і їх переоформлення з контрагентом так, де майнові права та обов’язки власника вилучаються і переходять до іншого суб’єкта права власності. Вплив на контрагента з метою крадіжки майна може бути різний (шахрайством, зговором, перешкодою здійснення обов’язків тощо, але завжди всупереч ст. п.1 абз. 1 ст. 512, 517, 520, 525 та 651, ч. 3 ст. 653, 654 ЦК України), де закон чітко визначає перехід майнових прав та обов’язків по правочину контрагенту у вигляді боржника-кредитора третій особі.
Вивідавши комерційну таємницю з м. Нововолинська під час виконання виробничих функцій про те, що мережа кабельного телебачення та все інше обладнання основних фондів коштує на ринку в межах 100-600 тис. грн. в залежності від амортизації та зносу, а майно у вигляді майнових прав та обов’язків щодо програмної послуги які живить мережа, в порівнянні з основними фондами, в сумі коштує на ринку від ПП РО «Львівської жінки» десятки мільйонів гривень та його можна продати, бо на це майно є покупці, або ним володіти отримуючи фінанси, а місцеві правоохоронні органи в майні не розбираються плутаючи майно з речами, то їх можна й обдурити по ч. 4 ст. 190 КК чи в інший спосіб заохотити на бездіяльність дурячи їх начальство.
З 2008 року розпочалось готування злочину на крадіжку майна з повною впевненістю крадіїв на необізнаність їх крадіжки, оскільки вивчившись за рахунок ПП РО «Львівської жінки», крадії визнали про те, що товар програмної послуги на ринку України у вигляді правовідношень (договорів) з абонентами є майном у вигляді майнових прав та обов’язків, та завжди був, є і буде ліквідним товаром на ринку через корпоративні права його власника. Тому мета кримінального правопорушення полягала викрасти усі майнові права та обов’язки як власність у суб’єкта права власності, що в сумі на ринку коштують 17 мільйонів 760 тис. грн. (з селищем Жовтневим 18 мільйонів 538 тис. грн.).
Для цього з міста Нововолинська на Ковель, а далі в с. Жовтневе ОЗГ створила відповідний засіб злочину, яким в єдиний природній спосіб викрадається майно й запаслась чистими бланками стандартних договорів на крадіжку майнових прав та обов’язків з печатками щойно зареєстрованих для крадіжки майна фірм, з підписами їх ніби директорів без жодного працівника в такому підприємстві станом до вересня 2009 року попередньо викравши в ПП РО «Львівської жінки» резервну базову станцію.
Механізм та схема викрадення майнових прав та обов’язків ПП РО «Львівська жінка» був наступний; з вересня 2009 року шахраї обходили у формах інспекторів кабельного телебачення квартири громадян-абонентів стверджуючи про те, що всім користувачам необхідно переукласти договори з ПП РО «Львівської жінки» на Нововолинське ТТІ та Ковельське ТТІ тому що нібито ПП РО «Львівської жінки» більше не буде, чи змінила назву, або придумували інші причини переукладання договорів, а тих, хто не переуклав договір з ПП РО «Львівської жінки» на Нововолинське ТТІ в м. Нововолинську та Ковельське ТТІ в м. Ковелі пошкоджували магістраль доступу на виконання обов’язків законному власнику й залишали абонента без послуг.
Крадіжка майна у вигляді майнових прав та обов’язків є двійною крадіжкою майна, так як з одної сторони викрадаються майнові права та обов’язки що позбавляє прихід підприємству фінансів, а з іншої потерпілий позбавлений крадіжкою приходу фінансів змушений розплачуватись власними коштами або залишком основних фондів за всі пасиви (зарплата працівникам, оренда, авторські права, інші зобов’язання, податки тощо), а це є дуже велика біда для сумлінних і старанних громадян України.
Дивує те, що оплата шахраєм-грабіжником за скоєння виконавцями крадіжки майна як особливо тяжкого злочину була такою: – шахрай, який для своїх корпоративних прав через Нововолинське ТТІ отримував майно від кожного переукладеного договору по ринковій вартості 1480 грн. за кожний, платив виконавцям за кожну крадіжку цього майна по одній гривні, так що виконавці мусили на день скоювали по 80 – 100 кримінальних правопорушень на викрадення майнових прав та обов’язків у законного власника цьому шахраю.
Це кримінальне правопорушення, є великомасштабним злочином, оскільки організатори злочину в м. Нововолинську та Ковелі викрадаючи майно на очах потерпілих й громадськості незаконно щоденно збагачувались корпоративними правами на 100 – 150 тисяч грн., стимулюючи виконавців переукладати щодня з ошуканими громадянами по 60 – 100 договорів майнових прав та обов’язків, і нічого не можливо було зробити, окрім як самому скоїти кримінальне правопорушення на фізичне нищення знаряддя злочину або незаконного фізичного впливу на крадіїв з метою припинення злочину, оскільки міліція Волинської області та прокуратура ігноруючи КПК України на явні дії викрадення об’єктів права власності, не реагувала взагалі.
Ця крадіжка є очевидною і розкриваємою, оскільки вчинена у відкритий спосіб де є відомими, – мета, мотив, знаряддя, спосіб крадіжки майна, всі члени ОЗГ, місце знаходження краденого майна та хто користується краденим майном.
Під час такої крадіжки законному власнику корпоративних прав цього майна, щоб не заважав скоювати злочини, під час спроб спасіння ним майна від крадіжки, особою, який вийшов з в’язниці із за наркоманії було в квітні 2010 р. нанесено 15 ножових поранень, а директору нововолинської філії ПП РО «Львівської жінки» Лузачук І.В. обмежено право навчання її сина у школі, облито у ночі бензином дерев’яну стінку з протилежної сторони квартири й запалено з метою її вбивства, де вона разом з малолітньою її дитиною спала, постраждали сторонні люди, а пожежу списали на замикання електропроводки, власницю домогосподарства, де переховувалась директор згодом у Луцьку скинули на смерть з 7- поверху будинку. В цей час побили в Нововолинську головного інженера ПП РО «Львівської жінки» Переворського В.М., який приїхав з Львова наладжувати магістралі та базову станцію, напали на технологічну бригаду ПП РО «Львівської жінки» й порізали всі центральні магістралі доступу на виконання обов’язків споживачам законному суб’єкту права власності. Організатор-виконавець вчинення злочину Ярема В. побив в Нововолинську заступника директора ПП РО «Львівської жінки» Гасича В.М.. Він же в м. Нововолинську побив племінника засновника Желізка О.В., погрожуючи вбивством тим, хто заважав йому красти майно.
На пропозицію деліквентам Яремі В., Іщуку І., Очередко Б.,, Янок В., Лящук І., негайно і безвідмовно корпоративними правами Нововолинського ТТІ та Ковельського ТТІ повернути майно законному власнику. Ті відмовились, за винятком Очеретка Б., розраховуючи на корупційні зв’язки їх покровителів. Та і Очеретко Б. повернув корпоративні права з краденого майна не законному власнику, а своєму подільнику Яремі В.Р.. Лящук І.Ф. як колишній бухгалтер ковельської філії ПП РО «Львівської жінки» заявила, що її змусив так робити її зять Сущик В.В., який одночасно був її начальником на посаді директора ковельської філії ПП РО «Львівської жінки».
Після відновлюваної роботи постраждалих, відновлення за власний кошт знищених магістралей й розподільчих вузлів під власною охороною, здійснення заходів на захист магістралей силами технічних працівників інших фірм-конкурентів, які надали постраждалому посильну допомогу на врятування майна й роз’яснювальної роботи громадянам в м. Нововолинську, ошукані абоненти стали вимагати повернення майнових прав та обов’язків програмної послуги законному власнику для надання ним по чинних договорах законних послуг, які були від спеціалістів в цій галузі, а тому більшої ємності каналів, швидкості Інтернету та меншої ціни оскільки якість надання програмної послуги завжди є сертифікованою, тому люди здебільшого зрозуміли, що їх ошукали шахраї, і до серпня 2011 року повернутих контрагентів у законного власника майна налічувало більше половини з числа викраденого майна, й щодня масово громадяни України повертались до ПП РО «Львівської жінки» щодо надання послуг в законне русло майнових прав та обов’язків. На відновлювані технологічні роботи від дій кримінальних правопорушників постраждалими було витрачено в межах 900 тисяч грн..
Бачачи, що майно, як незаконна здобич, в кримінальних правопорушників убуває до законного власника, два судових виконавці ВДВС Нововолинського МУЮ опираючись ніби на рішення судді Дем’як В.М. у справі № 06/52-78, 24 серпня 2011 року не зважаючи на рішення Господарського суду Волинської області щодо тимчасової заборони вчиняти виселення ПП РО «Львівської жінки» з всіх її приміщень по пр. Перемоги 2-а, оскільки таке виселення приведе до знищення базової станції, а відповідно вилучення з законного володіння об’єктів права власності майнових прав та обов’язків з майновими збитками в десятки мільйонів гривень законному власнику, суперечачи закону про відвід судового виконавця, погрожуючи людям, які прийшли на захист щодо їх злочинних дій на знищення майна щонайменше десятку тисяч громадянам, й майновим правам та обов’язкам ПП РО «Львівської жінки», посадові особи юстиції вчинили погром 24 серпня 2011 року й насильство щодо власника майна судові виконавці Корнійчук І.М. та ще один, який не представився, вивезли на лам нову сучасну техніку базової станції, антенний порт, студію кабельного телебачення й редакцію газети «Нововолинськ», щоб унеможливити контрагенту по договорах законно виконувати свої обов’язки, а десятку тисяч громадян отримувати законні послуги і передплатникам газети отримувати газету, залишивши в приміщенні поламані комунікаційні системи.
В такий спосіб, не рахуючи передплатників газети, які оплатили за рік наперед оплату газети, всупереч мораторію щодо постанови Верховної Ради України від 16.01.2009 р. № 901- VI, цим деліктом ще й вилучено у суб’єкта права власності 12 тисяч одиниць потенційного майна у вигляді майнових прав та обов’язків і яке на ринку має вартість понад 18 мільйонів грн. позбавлено право власнику користуватись його майном й кабельною мережею із за відсутності базової станції в мережі, чим створено обов’язок на підставі ст. 41 Конституції України компенсувати всю вартість майнових прав та обов’язків, або повернути майно законному власнику, яким зараз незаконно користується рейдерська група.
Тобто кримінальні правопорушники за участю подільника Л. Клімовича свідомо заволодівши приміщенням по пр. Перемоги 2-а автоматично шахрайством заволоділи цілісним майновим комплексом, а відповідно чужими майновими правами та обов’язками з системами комунікацій й іншим майном.
Такі дії щодо бачення їх з різних юридичних ракурсів на відчуження об’єктів права власності ніяк не відповідають ст. 41 Конституції України.
І як закономірний наслідок кримінальні правопорушники (рейдери) пішли на інші кримінальні правопорушення шляхом впливу, підкупів, залякувань, обману прокурорів, суддів з метою виселення юридичної особи з міст Нововолинська та Ковеля що є наслідком вчасно не припиненого кримінального правопорушення яке розглянув суд щодо скоєних працівниками правоохоронних органів, суддів та держслужбовців 1-2 категорії кримінальних правопорушень де зобов’язано Ухвалою №757/7293/13-к Печерського районного суду м. Києва, прокурора Генеральної прокуратури провести досудове розслідування, яке не ведеться взагалі.
А кримінальне провадження щодо викрадення майнових прав та обов’язків в ПП РО «Львівської жінки» Ухвалою Печерського суду м. Києва № 757/7695/13-к. зобов’язано вести слідчим головного слідчого управління в м. Києві, але яке чомусь в супереч ухвали суду не ведеться, а лише внесено до ЄРДР в м. Нововолинську, де слідчий провінційного міста одноособово практично не здатний здолати спротив такої потужної організованої злочинної групи з корупційними зв’язками в вищих ешелонах влади.
На відміну від іншого майна, майно у вигляді майнових прав та обов’язків щодо програмної послуги захищено чинним законодавством України в трьохкратному розмірі, це на підставі КК і КПК України, на підставі ст. 228 ЦК України щодо порушення публічного порядку вчиненого кримінальним правопорушенням, на підставі регуляторних функцій Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення, і по всіх трьох захисних чинниках щодо цього майна згідно ст. 41 Конституції України, держава дала збій.
Таким чином, на сьогодні крадене майно не повернене законному власнику ПП РО «Львівської жінки», який не може виконати свої обов’язки по договорах з абонентами, та не має можливості вести трансляцію передач.