«Обласна рада працює мляво, та й грошей, як таких немає», - Юрій Гупало

Депутат Волинської обласної ради Юрій Гупало розповів про те, чому вдруге не балотувався до Верховної Ради, який вид спорту підтримує найактивніше, та чому лобіював питання будівництва дороги Старовойтове-Адамчуки.

З якими проблемами найчастіше звертаються мешканці вашого округу? Як часто там буваєте?

Мій округ знаходиться у межах рідного Любомльського району. Переважно люди звертаються із досить банальними питаннями. Найчастіше просять виділити кошти на лікування. Загалом же мешканці мого округу із наболілими проблемами і не звертаються, а співпраця переважно складається із головами сільських рад. Вони звертаються в основному з проханнями ремонту лікарень, шкіл, дитсадків, встановлення вуличного освітлення тощо. Пересічні люди чомусь думають, що депутат зобов’язаний допомогти на лікування, якщо у бюджеті коштів нема – то мусить дати власні грощі.

На округ їжджу дуже часто, намагаюся там підтримувати спорт. Маю давнє хобі - волейбол, тому підтримую спортсменів. Коли бачу ентузіастів, які розбудовують волейбольні майданчики, вкладають кошти – я обов’язково долучаюся до співфінансування, залучаючи спонсорські кошти з ПП Гупало Л.В.

Чи популярний цей вид спорту на Волині? У районі є запит на встановлення волейбольних майданчиків?

Починаючи із 2000 року у моєму рідному селі Гуща проводять волейбольний кубок імені Юрія Гупала, окрім того організовуємо змагання із пляжного волейболу. Також у селі Забужжя організовуємо кубок між кількома селами, у Згоранах відбувається турнір, де я приймаю участь та який співфінансую – там є два хороших майданчики. Цьогоріч плануємо зробити ще один майданчик, бо на минулорічні змагання приїхало 52 команди з кількох областей.

Я готовий працювати спільно. Якщо молодь готова назбирати певні кошти, якщо є ідея та ентузіазм, то я готовий вкладати половину власних коштів, аби розвивати спорт. За минулих 1,5 року в області облаштували 25 відкритих майданчиків.

Що можете сказати про активність ваших виборців?

Завжди на зустрічах із людьми я кажу, що вони мають проявляти ініціативу, адже я представник громади. Вони мають виходити до мене із питаннями, ініціативами та пропозиціями. Громада не може просто казати «дайте грошей», вона має прийти з ініціативою. Люди можуть долучитися коштами та представити проект. Наразі таку співпрацю, повторюю, маємо із головами сільських рад. Так склалося, що молодь та й громада не активна. Мовляв, вибрали голову сільради – нехай він спілкується із депутатом зі свого округу.

Я неодноразово привозив на свій округ голову облдержадміністрації Володимира Петровича Гунчика, аби ознайомити із проблемними питаннями. Ось, наприклад, школа села Полапи, входить у десятку найкращих шкіл області, там дуже гарно і чисто, але треба 1,2 млн для заміни даху. То директор школи не звертався до мене як депутата, я дізнався про проблему випадково.

Наступне питання. Я сам у минулому вчитель, для мене школа – це дуже близьке, я ціную роботу вчителів і бачу, в яких умовах вони працюють. На жаль, освіту, особливо в селах, фінансують недостатньо. Взяти, до прикладу, школу в Римачах. Там діти вимушені ходити у туалет за 400 метрів, по півкілометра до їдальні, є класи площею 2 на 3 метри, де діти сидять за однією партою із вчителем. Та якби я не звернувся до голови ОДА, питання може б і не зрушилося з місця. Звичайно, потім тему підхопили політики й популісти з інших політичних сил. Я взяв проект на розбудову, зроблений 7 років тому і розумію, що його потрібно переробляти. Запропонував це голові сільради, рік спілкувався із начальником відділу освіти, аби він просто написав заяву, щоб той проект переробити. Я знайшов проектну організацію, домовився значно дешевше. Щоб швидше переробили кошторисну документацію, Володимир Петрович Гунчик особисто телефонував начальнику райвно. Як результат - звільнення начальника управління і процес зрушив з місця. Зараз я його особисто курую та робитиму все, аби її добудували.

Ми ж наче йдемо в Європу, це найближче до ЄС село, а там діти вчаться в таких жахливих умовах.

Як вважаєте, чому люди такі пасивні і як ви, як депутат, можете на них повпливати?

Я коли приїжджаю на зустріч із людьми, то наголошую, що вони кожного дня живуть у цій громаді. Люди вимагають від влади допомоги, та не йдуть з ініціативами. Якщо ж не розказувати про турботи, то нічого не вийде.

Я зараз ініціюю, аби зробили дорогу від Старовойтова до Адамчуків, де у майбутньому можуть збудувати перехід. Це стратегічна дорога. Волинь межує з Польщею і всі знають, що у нас величезні черги на пунктах пропуску, тому треба відкривати нові переходи. Тому я виявив ініціативу - поспілкувався із головами Рівненської, Гущанської, Забузької, Полапівської сільрад, які згодом об’єднаються, та організував збори. Я переконав голову сільради виділити для цієї дороги 9 мільйонів гривень. Я вів переговори в обласній раді, і мені соромно, що колеги виділили лише 150 тисяч гривень. Добре принаймні, що Ягодинська митниця перевиконала план, і в переговорах нам вдалося домовитися про 20 мільйонів гривень для добудови дороги. Тому гарантую, що в цьому році її зроблять. Громади підтримують таку ініціативу, бо дорогу не будували з 60-х років. Але, на жаль, самі не наполягали та не добивалися того, аби її таки збудували.

Що ви вважаєте своїми найбільшими досягненнями як депутат за час каденції?

Мені вдалося декілька разів привезти на округ голову Волинської ОДА, а для місцевих це було щось надзвичайне. Окрім того, добився для села Полапи співфінансування із бюджету на встановлення вуличного освітлення. Ми, коли йшли на вибори дали слово, що зробимо освітлення для села і цей проект здійснили – за 930 тисяч гривень ми освітлили все село. Розпочиналося з того, що я виділив власні кошти, аби проект принаймні розпочався.

Далі школа в Полапах, де необхідно було встановити дах, вже зроблено проектно-кошторисну документацію, обладнали сучасний комп’ютерний клас. Раніше ж діти працювали там за комп’ютерами 2000-х років випуску. У школі в Римачах також обладнали сучасний комп’ютерний клас.

У моєму рідному селі Гуща в амбулаторії зробили ремонт за 200 тисяч гривень. Раніше там була лікарня, у якій я народився, та з роками стан цього лікувального закладу став жахливий. Наразі ми повністю перекрили та зробили ремонт даної амбулаторії. Я виділив 70 тисяч гривень із власних коштів, аби ремонт стартував, громада також зібрала 15 тисяч гривень. Я на цьому не зупинюся, лікарню треба довести до європейського стану. За мого сприяння було привезено з Німеччини вживані спеціальні лікарняні ліжка, завезено до школи 16 парт, лікарня в Гущі та дитячі садочки кількох сіл отримали німецьку постільну білизну. Також нам вдалося добитися коштів на ремонт дороги до сіл Штунь та Замлиння, і 600 тисяч гривень для ремонту дороги сполученням Володимир-Волинський - Олеськ. Проблем ще дуже багато, є над чим працювати.



Чи слідкуєте за децентралізацією на окрузі? Наскільки там активний процес створення нових громад?

Я беру безпосередню участь у формуванні громад. Наразі йдеться про створення Рівненської ОТГ. Протягом року я спілкувався із сільськими головам. Громада, через вагання, втратила Римачі, які могли б бути доброю економічною підмогою. Тут митниця, понад 600 працівників, і після децентралізації, за рахунок податків бюджет мав би ще додатково 10 мільйонів гривень. Та Римачі приєднуються до Вишнівської громади.

Документи та всі рішення сільських рад для створення Рівненської ОТГ вже готові. Я спілкувався з людьми, їздив по селах і наразі питання на етапі завершені. На мою думку, громада буде потужною, бо там є чималий запас земель, які можна використовувати. Тобто для інвесторів буде цікаво прийти на ці території.

Ви є заступником голови комісії облради, до компетенції якої входять питання міжнародного співробітництва та інвестицій. Як вважаєте, нині Волинь інвестиційно приваблива?

Якщо говорити відверто, то інвестиції до нас майже не йдуть. По-перше, в країні війна, а по-друге, у нас корупція на шалено високому рівні, а це аж ніяк не приваблює інвесторів. Ось наприклад коли я співпрацюю із німцями, вони завжди запитують, чи змінилася з часів Януковича ситуація? Я кажу правду - ситуація не покращилася. Мені стало важче працювати, адже податкова фактично нищить малий та середній бізнес. Я за 17 років не мав жодного сприяння із боку податкової – постійні перевірки, тиск, санкції та не повертають ПДВ. Наше підприємство завантажене судами, держава нині винна підприємству понад 5 мільйонів гривень, але ж їх ніхто не повертає. Скрізь просять «відкати», сприяння немає. Інвестор не зайде без сприяння влади.

Я теж можу бути внутрішнім інвестором, але я не буду вкладати кошти, бо мені не дають розвиватися. Якщо я почну розвиватися і держава сприятиме, я готовий створювати робочі місця. Моє підприємство нині одне з найбільших, які займаються міжнародними перевезеннями. Але нині дуже складні умови, тому й інвестиції «не заходять».

Яка нині політична ситуація в Луцьку, як можете її охарактеризувати?

Щодо влади в місті, ситуація, яка склалася, просто непристойна по відношенню до громади. Все що сталося - дуже неправильно, це плювок у мешканців міста. Це все було «підкилимно» домовлено, люди повиходили з партій - це зрада інтересів мешканців міста та своїх виборців. Всі розуміють, що ці люди йдуть не для того, аби покращити життя лучан, а щоб грубо кажучи, « прийти до корита». Бюджет міста великий, його можна було б розвивати. Не можу стверджувати що вони йдуть красти, але така думка є. Життя покаже, але те що сталося, мені надзвичайно неприємно. Я думаю, що кожен лучанин зрозуміє, що це зрада. Завжди у політиці має бути баланс, а зараз маємо ситуацію, коли все скуплено і продається.

На превеликий жаль, я розумію, що нічого не покращиться і наш народ і далі готовий продаватися за кількасот гривень. Висновки роблю по виборах у Вишнівській громаді. Молодь, яка хотіла стати депутатами – не пройшла, а громада проголосувала за 200 гривень і це повторюється з року в рік. А потім люди запитують, чому мають так погану владу.

Як оцінюєте роботу колег по депутатському корпусу та голови Волиньради? Чи вдається знайти порозуміння?

Скажу відверто - дуже шкода, що робота обласної ради не є до кінця прозорою і теж є якісь підкилимні домовленості. Я відвідував бюджетну комісію і намагався донести проблеми, але голова комісії не реагував. Я не знайшов порозуміння на комісії, навіть коли наголошував на важливості добудови дороги Старовойтове-Адамчуки. Окрім того, я розповідав про важливість підтримки спорту, піднімав питання співфінансування команди «Олюртранс», яка виступає на чемпіонаті України у вищій професійній лізі.

Я шукаю бізнесменів, які підтримують команду, але коштів реально не вистачає. Коли я озвучив питання на бюджетній комісії, мене навіть не вислухали як слід. Хоча я молодий депутат, і вирішив балотуватися, бо хотів змінити несправедливість. Та нині дуже важко щось змінити самому, а однодумців у мене мало. У нашій фракції є кілька правильних і чесних колег, які готові працювати. Це забезпечені люди, які хочуть, щоб область розвивалася. Проте обласна рада працює мляво, та й грошей, як таких немає.

Мені, як бізнесмену, дуже сподобався меседж, який озвучив Палиця Ігор Петрович: нам треба думати, як заробити гроші. Але шлях, який він вибрав, виявився дорогою в нікуди.

Що ви маєте на увазі?

Коли хотіли відкрити підприємство з видобутку бурштину, треба було таки знаходити якісь шляхи порозуміння із владою. Ідея, як на мене хороша, але поки що система не помінялася і гроші й далі слабо заходять в бюджет. Видобуток бурштину та корисних копалин наразі не привів нікуди.

Коли буде більше коштів, можна буде їх спрямувати на розвиток. Нині ж грошей катастрофічно не вистачає – не зводять нових шкіл, садочків, лікарень - зараз ми тільки проїдаємо гроші. У Луцьку, наприклад, по 3 роки треба стояти в черзі, аби влаштувати дитину в садочок.

У 2014 році ви балотувалися до Верховної Ради. Чи не хотіли спробувати своїх сил на останніх виборах у 23-му окрузі?

Це не мій округ. Я не хочу балотуватися по якомусь іншому окрузі, бо добре знаю своїх земляків, 19-тий - це округ, де я народився. Я знаю людей і ліпше знаю проблематику. Мене не цікавлять інші округи.

Чи справдилися ваші очікування після того, як ви стали депутатом облради?

Не справдилися. От знаєте, коли збирається фракція, Володимир Петрович каже, що хоче поставити мене в приклад іншим депутатам, бо я приніс пропозицій на 80 мільйонів гривень. Але мої очікування завершилися за якихось півтора року після роботи в раді, бо пропозицій реалізували з обласного бюджету всього на всього на 350 тисяч гривен. Я очікував на більше підтримки та розуміння, я багато чого хотів би зробити. Із нашої фракції я давав найбільше запитів, постійно старався щось зробити, постійно ходив до голови облдержадміністрації, водив його на місця, аби він знайомився з проблемами.

Але зараз очікування не зовсім радісні.

Розмовляла Василина БОРУЦЬКА
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.