Недешеве задоволення: скільки волинська влада заплатила за піар у ЗМІ

Врхзовуючи вплив на формування громадської думки засобаів маосової інформації, владці не нехтують можливістю зайвий раз "засвітити" свою діяльність.

Підрахувавши вартість таких послуг на Волині з'ясувалося, що це задоволення не з дешевих, пише журналіст Мирослав Ватащук на шпальтах ІA ZIK. Загалом на Волині на висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування торік витратили понад 2 мільйони гривень. У планах на цей рік – теж понад 2 мільйони гривень.

Недооцінювати вплив ЗМІ не варто. Адже, як свідчать результати всеукраїнського муніципального опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», місцевим засобам масової інформації довіряє понад половина жителів обласних центрів України. Для прикладу, в Луцьку цей показник становить понад 73%. Серед лідерів також Тернопіль (69%), Львів (69%), Івано-Франківськ (66%) та Ужгород (66%).

Опитування було проведено у 22 обласних центрах України, які не перебувають під контролем російських або проросійських сил, а також в містах Маріуполь та Сєвєродонецьк на Донбасі. Дослідження базується на вибірці з більш ніж 19 тисяч респондентів. Статистична похибка для кожного міста не перевищує ±3,5%.

А в селах районна газета часто залишається чи не єдиним джерелом інформації про місцеві події.

Тому логічно, що влада зацікавлена у створенні позитивного іміджу на шпальтах газет чи в ефірі телебачення.

Дружба за державні гроші

Одну із лазівок для цього відкриває закон «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Цей закон передбачає можливість де-юре висвітлення діяльності влади, а де-факто часто піару можновладців за бюджетні кошти.

«Видатки на фінансування засобів масової інформації щодо висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування передбачаються у Державному бюджеті України та в місцевих бюджетах окремо. Органи державної влади та місцевого самоврядування у своїх кошторисах зобов’язані передбачати витрати на висвітлення своєї діяльності засобами масової інформації», – йдеться у статті 5 цього закону.

Раніше у місцевої влади був ще один варіант – комунальні ЗМІ, які часто були надміру залежними від бюджетного фінансування. Щоправда, додаткового клопоту владцям додало роздержавлення комунальних ЗМІ.

Цей процес супроводжується гучними скандалами. У НСЖУ 26 квітня повідомили: з усіх регіонів надходять повідомлення про проблеми, що виникають на різних етапах реформування і створюються через дії місцевої влади, ґрунтуються на недосконалості законодавства.

Часто конфлікти виникають на майновій основі, через приміщення, які мають на 15 років відійти до редакційних колективів. Один із таких скандалів виник на Волині навколо газети «Вільним шляхом» із міста Ківерці.

Скільки волинянам коштувало висвітлення діяльності влади?

Таким чином, місцева влада зазвичай використовує два «бюджетні» механізми – висвітлення діяльності та виділення коштів комунальним медіа. Аби з’ясувати, у скільки це обійшлося платникам податків на Волині, запити на інформацію було адресовано Волинській облраді, ОДА, усім райрадам, райдержадміністраціям та меріям міст обласного значення. На жаль, від деяких органів влади відповіді так і не надійшли.

Як свідчать цифри, найбільше на висвітлення власної діяльності витрачає Волинська облрада. У 2016 році це задоволення дізнатися про труди праведні волинських депутатів коштувало платникам податків майже півмільйона гривень. У планах на цей рік – витратити 525 тисяч гривень.

Натомість, у Волинській ОДА повідомили, що грошей на висвітлення її діяльності не виділяли. Однак, відділ інформаційної роботи ОДА торік реалізовував заходи у рамках трьох програм: підтримки демобілізованих учасників АТО та членів їхніх родин; національно-патріотичного виховання дітей та молоді; розвитку медіа-простору Волині та реалізації державної політики. У рамках цих програм витратили не мало і не багато – 542,5 тисячі гривень.

Цей рік для ОДА вже буде біднішим. Депутати Волинської облради виділили адміністрації тільки 250 тисяч гривень у рамках однієї програми – розвитку медіа-простору.

Що стосується міст і районів, то традиційно більше на висвітлення власної діяльності бюджетних коштів витрачають саме міськради. Наприклад, луцька мерія на ці потреби виділила торік 356,3 тисячі гривень, ковельська – 290 тисяч.

Варто відзначити, у районах Волині виникає тенденція: якщо у 2016 р. гроші з бюджету виділяли на підтримку комунальних ЗМІ, то цього року їх перекинули на висвітлення власної діяльності у медіа. Для прикладу, у Старовижівському районі на підтримку газети «Сільські новини» торік витратили 255 тисяч гривень. Але газета вирішила роздержавитися, тож РДА уклала із редакцією договір про висвітлення своєї діяльності на 2017 рік, вартістю 160 тисяч гривень. Подібна ситуація також у Любешівському та Ратнівському районах.

Загалом на Волині на висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування торік витратили понад 2 мільйони гривень. У планах на цей рік – теж понад 2 мільйони гривень.

Чималі кошти волинська влада виділяла комунальним ЗМІ на «підтримку штанів». В окремих містах і районах мова йде про сотні тисяч гривень. Наприклад, Луцька міськрада на ці потреби скерувала торік 390 тисяч гривень, Маневицька райрада – 375 тисяч гривень, Нововолинська міськрада – 345 тисяч гривень. Волинська облрада на їхньому тлі виділила лише скромних 286,5 тис. грн.

Водночас практично у всіх містах та районах Волині цю статтю видатків у 2017 році суттєво скорочують. Виняток становить, приміром, Ківерцівський район. Райрада витрати на проводове радіо та газету «Вільним шляхом» збільшила у півтора раза: з 210 тисяч гривень у 2016-му до понад 300 тисяч у цьому році.

Загалом у 2016 році на Волині комунальним ЗМІ з бюджету перепало щонайменше 3,3 мільйона гривень. Цього ж року прогнозується значно менше – близько 2 мільйонів гривень.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.