Топ-13 українських військових розробок

За три роки війни українська оборонна промисловість активізувалася. Крім модернізації старих озброєнь і виробництва вже відомих, стали з'являтися новітні вітчизняні розробки для військовослужбовців.

Новоє Время зібрало добірку найбільш вражаючою продукції та експериментальних проектів українського оборонпрому за останні кілька років.

Безпілотний БТР Фантом

29 серпня 2016 року Укроборонпром представив секретарю Ради національної безпеки та оборони України Олександру Турчинову створений ДП Спецтехноекспорт дистанційно керований тактичний багатоцільовий транспортний засіб Фантом.

Фантом - це мінібронетранспортер-безпілотник. Він оснащений денним та нічним комплексами прицілювання, що дозволяє вести вогонь у будь-який час доби на відстані більше 1 км.

Запас ходу наземного безпілотника становить до 20 км, а управління здійснюється по захищеному радіоканалу або через волоконний кабель завдовжки 5 км. Фантом розрахований на транспортування боєкомплекту, евакуацію поранених з поля бою і виконання бойових завдань.

Перша публічна демонстрація Фантома відбулася на виставці Зброя та безпека 11 жовтня 2016 року.



9 грудня 2016 року з'явилося відео випробувань безпілотного БТР у складних погодних умовах на полігоні в смт. Гончарівське Чернігівської області. Фантом відпрацював переміщення по умовному полю бою, виконав завдання зі збору оперативної інформації та заняття позиції для вогню і знищення умовних цілей.



20 лютого 2017 року Укроборонпром представив нову модифікацію Фантома на виставці IDEX-2017 в ОАЕ. У нову модифікацію безпілотного БТР інтегрували протитанковий ракетний комплекс Бар'єр.



Така версія Фантома здатна вражати важко і легко броньовані цілі на відстані від 100 до 5000 метрів.

Бойовий модуль для легкої бронетехніки, здатний робити 50 пострілів на секунду

31 жовтня 2016 року Укроборонпром представив розроблений Київським бронетанковим заводом бойовий модуль. Вій для легкої бронетехніки. Зокрема, такий модуль можна встановити на бронеавтомобіль Дозор-Б.
Вій призначений для ураження на відстані до двох кілометрів живої сили противника, транспортних засобів, наземних об'єктів, а також повітряних цілей на висотах до 1000 метрів. Він здатний робити 50 пострілів на секунду. Такий високий темп стрільби досягається завдяки використанню 23-міліметрової гармати ГШ-23.



Робота модуля здійснюється дистанційно, можна використовувати сучасні тепловізійні приціли.

Бойовий модуль Тайпан: автоматичне наведення гармати і супровід цілі

28 вересня 2016 року на міжнародній виставці озброєнь ADEX-2016 в Азербайджані був представлений бойовий модуль Тайпан виробництва ДП Спецтехноекспорт.

Модуль дозволяє здійснити точне наведення на ціль на наднизьких і високих швидкостях обертання модуля. Він також здійснює автоматичне наведення гармати на обрані цілі, автоматичний супровід цілі й утримує озброєння у заданому положенні незалежно від зміни положення корпусу бойового автомобіля під час руху.

Крім того, на Тайпан встановлена система автоматичної видачі команд наведення з урахуванням метеоумов, типу снарядів, виду озброєння, кутової швидкості і дальності цілі.

Під час виставки модуль був обладнаний скорострільним двоствольним кулеметом калібру 23 мм, ефективна дальність стрільби якого досягає 1,8 км і встановлений на бронеавтомобіль компанії AZCAN.

Модифікації можуть бути обладнані кулеметом калібру 7,62 мм або 12,7 мм, а також 30-міліметровим гранатометом з окремим вертикальним приводом.

Дистанційне управління Тайпаном здійснюється на відстані до 500 м, а час автономної роботи складає 3 години.

16 жовтня 2016 року він був презентований у Києві.



На презентації Укроборонпром повідомив, що бойовий модуль можливо встановлювати не лише на мобільні платформи, але і на фортифікаційні споруди, наприклад блокпости, керуючи модулем дистанційно. Його також можна використовувати як автономну вогневу точку без подачі електроживлення.

Симулятори для військових пілотів

27-28 лютого 2017 року у Кременчуці НВО Авіа спільно із ДК Укрспецекспорт відкрили сучасний центр для тренування пілотів та екіпажів вертольотів Мі-8МТВ, Мі-17В5, Мі-171Ш, Мі-24 для потреб Повітряних сил та армійської авіації Збройних сил України та інших зацікавлених силових структур.


Під час відкриття центру вперше був представлений комплексний пілотажний тренажер вертольота Мі-171, який не має аналогів за своїми технічними і експлуатаційними характеристиками і функціональними можливостями.

Був також представлений новий комплексний пілотажний тренажер вертольота Мі-24 ПУ1, який НВО Авіа розробляє на замовлення МО України.



Такі тренажери-симулятори дозволяють пілотам удосконалити свої навички, відпрацювати застосування техніки у складних погодних умовах, довести до автоматизму дії в аварійних ситуаціях, отримати навички польоту в окулярах нічного бачення, а також застосування зброї та використання сучасних елементів захисту від засобів протиповітряної оборони противника.

Система управління вогнем, яка може вести спостереження за ціллю з 8 км і виявити ціль за 4 км за 15 секунд

17 травня 2016 року в Укроборонпромі повідомили, що Київський бронетанковий завод розробив новітній кулеметно-гранатометний модуль для бойової техніки, оснащений комп'ютерною системою управління вогнем Каштан. Ця система була створена київським АТ НВП-системи. Вона призначена для дистанційного керування зброєю із прицільними відеокамерами.

Кількість відеокамер різного типу, які можна підключити до системи Каштан варіюється. За даними виробників, вона дозволяє вести спостереження за ціллю вдень на відстані 1800-8000 м, а вночі - на відстані і 600-2000 м. Система також здатна виявляти цілі типу БМП на дальності 500-4000 м лише за 15 секунд.

Оснащений системою Каштан кулеметно-гранатометний модуль призначений для ураження живої сили, транспортних засобів, наземних об'єктів та об'єктів у низькому польоті. Його можна встановити на колісні або гусеничні транспортні засоби, а також на стаціонарні об'єкти.

Серед озброєнь модуля - 30-міліметрова автоматична гармата ЗТМ-1 або 2А72 з боєкомплектом 400 пострілів, спарений з гарматою кулемет КТ-7,62 або ПКТ з боєкомплектом 2000 патронів, 30-міліметровий автоматичний гранатомет АГ-17 та 81-міліметровий комплекс постановки димових завіс 902В Хмара. Крім того, модуль можна обладнати ПТРК.

Радіолокаційна станція для виявлення літаків-невидимок

У кінці серпня 2016 року видання Міноборони Народна армія опублікувало статтю про завершення розробки радіолокаційної станції МР-18 запорізьким Науково-виробничим комплексом Іскра та підготовку її до випробувань.

22 березня 2017 року, на YouTube-каналі компанії DIGITEC Visual engineering була розміщена відеопрезентація високомобільної РЛС МР-18, здатної виявляти навіть стелс-техніку (літаки-невидимки).

На початку квітня НВК Іскра презентував цю розробку.

МР-18 розроблена на базі проекту МР-1 - РЛС кругового огляду середніх і великих висот із цифровими фазованими антенними ґратами, цифровим формуванням променів на прийом і передачу, цифровою фільтрацією сигналу і цифровою обробкою інформації.

Обслуговувати одну станцію за зміну можуть до трьох осіб.

Як стверджують розробники, в бойову готовність МР-18 приводиться за п'ять хвилин, а згортається вдвічі швидше. Зазначалося також, що у випадку позитивних результатів випробувань Міноборони зможе включити запорізьку розробку МР-18 у Держзамовлення і почати поставки ВСУ.



Крім того, МР-18 вже зацікавила низку покупців із країн Азії.

Шолом доповненої реальності для танкістів

26 жовтня 2016 року стало відомо, що український проект LimpidArmor працює над пристроєм доповненої реальності, призначеним для військових, у першу чергу - екіпажів бронетанкової техніки.

Стартап LimpidArmor, що спочатку працював над пристроєм доповненої реальності для картингу, на зустрічі учасників АТО у Дніпрі поспілкувався з танкістами, які обговорювали недоліки систем огляду вітчизняної військової техніки. Після цього у травні учасникам проекту потрапив до рук шолом Microsoft HoloLens, і вони вирішили зайнятися розробкою девайса для армії, який вирішив би проблему з недоліками систем огляду.

Передбачається, що в закінченому вигляді комплекс LimpidArmor буде складатися з VR-шолома, центрального керуючого пристрою, набору звичайних і тепловізорних камер та пульту керування у вигляді джойстика або іншого пристрою. Він зможе стримити дані від камер, склеєні у 360-градусну панораму, і транслювати її перед очима водія машини. Крім того, на екрани будуть виводитися дані телеметрії, додаткові віртуальні підказки і т. д.

Команда створила робочий прототип, який здатний транслювати дані на екран шолома, але вони поки що виглядають не як склеєна панорама, а як три панорамних вікна. Прототип презентували Управлінню озброєння Міністерства оборони і LimpidArmor отримав дозвіл від концерну Укроборонпром на співпрацю з українськими танковими заводами.

Гібрид танки і БМП

У січні 2015 року повідомлялося, що Харківський бронетанковий завод створив для сил АТО бронемашину, яка поєднує в собі характеристики танка Т-64 і БМП - БМП-64.

Система управління у БМП-64 як у танка, запчастини ті самі. Швидкість - до 65 кілометрів на годину. На бронемашину можна встановити різні види зброї. Броня здатна витримати влучання бронебійних куль, снарядів гранатомета і вибухову хвилю від протитанкової міни.

Повідомлялося, що гібрид допоможе безпечно вивозити поранених із зони бойових дій і доставляти підкріплення в гарячі точки.



Однак Міноборони не включило цей проект в оборонне замовлення на 2016 рік.

23-кілограмовий безпілотник, який може перебувати в повітрі 6-12 годин

12 жовтня 2016 року держпідприємство Спецтехноекспорт представило на міжнародній виставці Зброя та безпека-2016 у Києві свій новий безпілотник ANSER.

Його відмінними рисами є можливість перебувати в повітрі від 6 до 12 годин, здатність нести на собі корисне навантаження до 5 кг і використання повністю зашифрованих цифрових каналів передачі даних. Вага ANSER становить 23 кг.

В Укроборонпромі зазначали, що цей безпілотник доцільно й ефективно використовувати для моніторингу великих територій, берегових ліній, позицій і переміщення противника у глибокому тилу.

ANSER злітає за допомогою катапульти, а сідає за допомогою парашута, тому для його використання не потрібні стаціонарні злітно-посадкові смуги або майданчики.

Вертоліт, який може летіти з мінімальним шумом на малих висотах

5 жовтня 2015 року на київському аеродромі Чайка українським силовим структурам представили новітній легкий евакуаційний вертоліт ЛЕВ-1.

У цьому вертольоті є 3 місця в кабіні і 2 спеціально обладнаних евакуаційних бокси по бортах, Його базовою платформою є вертоліт Bell-47.

ЛЕВ-1 оснащений двигуном ГТД-350 (встановлюється на МІ-2) з повним міжремонтним ресурсом. Він виконаний за одногвинтовою схемою з рульовим гвинтом.

Серед переваг відзначаються висока маневреність і невеликі габарити, через що він не потребує спеціального оснащеного майданчика, а також здатність з мінімальним шумом летіти на гранично малих висотах, завдяки чому його складно виявити.

Вертоліт можна також оснастити легким озброєнням.

ЛЕВ-1 може швидко евакуювати поранених і постраждалих, оперативно доставити фахівців до місця подій, здійснювати патрулювання та пошуково-рятувальні роботи, перевозити до півтонни вантажів.

Бойовий модуль, здатний пробивати броню товщиною 800 мм на відстані 5 км

27 березня 2017 року Укроборонпром показав відео випробувань бронетранспортера 3ДА, оснащеного новим бойовим модулем Штурм-М.

Під час випробувань штатна мішень була розстріляна з різних відстаней із 30-міліметрової гармати ЗТМ-1. Наведення озброєння здійснювалося за допомогою сучасного цифрового комплексу, оснащеного лазерним далекоміром. Бойовий модуль також оснащений стабілізатором гармати.



Штурм-М може працювати як в одиночному, так і в скорострільнішій режимі, що дозволяє зробити 330 постріли на хвилину (за 1 секунду вилітає 5 снарядів).

Він також оснащений 7,62-міліметровиим кулеметом, автоматичним гранатометом і комплексом керованого озброєння Бар'єр, який забезпечує пробивання броні товщиною не менше 800 мм, не враховуючи динамічний захист на відстані до 5 км.

В Укроборонпромі зазначали, що після завершення випробувань Міноборони має прийняти рішення про прийняття нової партії БТР-3ДА, після чого ці машини доставлять українським бійцям.

Зменшений АК-74

10 листопада 2016 року Укроборонпром показав відео автомата Малюк, створеного на ДП Красилівський агрегатний завод на замовлення приватної компанії ТОВ ІнтерПроІнвест.

Малюк є глибокою модернізацією АК-74 за схемою булл-пап. Він значно коротший від АК-74 (його довжина становить 710 мм, тоді як довжина АК-74 943 мм).



Крім того, в автоматі Малюк зміщений центр ваги у більш зручну точку, що значно покращує точність вогню.

У 2016 році він пройшов випробування на полігонах Збройних сил України.

Скорострільна гвинтівка Гопак вагою менше 5 кілограм

19 жовтня 2015 року стало відомо, що після польових випробувань на озброєння української армії повинна надійти оперативно-портативна гвинтівка Гопак.

Її калібр 7,62х39, вага - 4,7 кг, а скорострільність - 30 пострілів на хвилину.

За необхідності гвинтівку можна оснастити глушником. Довжина гвинтівки без глушника становить 870 мм, з глушником - 720 мм.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.