Лапін: я не бачу великого конфлікту між Гройсманом і Порошенком

Про те, хто стоїть за найбільшим в Україні дистриб’ютором сигарет "Мегаполіс/Тедіс", чому ситуація з "Укртелекомом" Ріната Ахметова плачевна для інтересів держави і чим продиктована зацікавленість Петра Порошенка в стабільності уряду Володимира Гройсмана.

Про це розповів нардеп від "Народного фронту", перший заступник голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації Ігор Лапін - пише видання ONLINE.UA.

— В кінці березня пройшли обшуки в Антимонопольному комітеті України. Генеральна прокуратура підозрює чиновників АМКУ у потуранні монопольному стану тютюнового гіганта "Тедіс", який раніше називався "Мегаполіс". На ваш погляд, що відбувається?

— Я, Левус, Висоцький, інші колеги-депутати та хлопці з Самооборони Майдану почали займатись "Мегаполісом" в кінці 2015-на початку 2016 року. Там суть в тому, що цей бізнес в Україні належить громадянину РФ Ігорю Кесаєву – людині, яка контролювала "Мегаполіс" в Росії. Половина прибутку від української структури "Мегаполісу" належала Саші Януковичу. Куратором цієї частки був Борис Кауфман. Там підставні особи, але кінцеві бенефіціарії саме Янукович і Кесаєв. Кесаєв також співвласник заводу імені Дегтярєва – виробник військового одягу, стрілецької зброї та ПЗРК "Ігла". Нагадаю, що наших десантників в Луганську збили саме з "Ігли".

Кесаєв дуже добре почував себе в Україні. "Мегаполіс" мав фактично монопольне становище на ринку. Підозрюю, що мала місце змова з виробниками.

— Чому?

— Наприклад, вони не створювали можливості та не оприлюднювали на сайтах умови отримання прямих контрактів для будь-яких фірм. Раніше на цьому ринку працювало до 60 українських фірм. А виробники всіх заганяли під "Мегаполіс" — в монопольну структуру.

— АМКУ куди дивився?

— Та нікуди. Тому ми провели акції протесту на території Київської, Тернопільської, Львівської, Хмельницької, Волинської та Рівненської областей. Збурена громадськість фізично блокувала роботу оптових складів “Мегаполіс”. Головне завдання – притягнути увагу ЗМІ до проблеми. Мета була досягнута. Навіть міністр Айварас Абрамовічус взяв участь у круглому столі, де він і глава АМКУ Юрій Терентьєв "стали на державницькі позиції". Спочатку обіцяли до першого лютого 2016 року, а потім до першого березня вжити заходів, аби зобов’язати виробників оприлюднити умови отримання прямих контрактів. АМКУ анонсував можливість стягнення близько 4 млрд грн штрафів за “Мегаполіс”. Після цього виробники почали жалітись, що йдуть утиски бізнесу, стали писати петиції Арсенію Яценюку.

На початку 2016 року пообіцяли, що будуть дробити монополію, проводити антимонопольне розслідування. Згодом мав особисту зустріч з Терентьєвим. Питав, що ж ви нічого не робите. Потім до мене дійшла інформація, що частим гостем АМКУ став Борис Кауфман (в 2016 році прес-служба "Мегаполіс-Україна" повідомила про те, що бізнесмен Борис Кауфман разом з громадянами Великобританії та Ірландії є співвласниками компанії – ONLINE.UA). Відповідно, АМКУ до цього часу нічого не зробив, ніякого оприлюднення умов контрактів немає.

Але змінився генеральний прокурор, змінилась і "кон’юктура ринку". Тепер вони звернули увагу на те, про що я говорю вже більше року.

— "Мегаполіс" за цей час теж не сидів на місці?

— Так. "Мегаполіс", а тепер "Тедіс", роздробив себе, ніби вивів з кінцевих бенефіціарів пана Кесаєва, зате завів якихось ірландських пенсіонерів. Зробили оборудку з акціями, де занизили їх вартість. АМКУ їм в цьому підіграв, дав їм час перегрупуватись і показати картинку: росіян там немає. Хоча, насправді там нічого грандіозно не змінилось і до цього часу. Більше того, через занижену вартість акцій “Мегапролісу” держава недоотримала чималу суму податків.


— Ситуація з банками теж напружена. Є блокування роботи російських банків.

— З приводу Сбербанку Росії та інших російських держбанків – акції правильні. Але гроші люблять тишу. За логікою було правильно вивести звідти спочатку всі державні підприємства, аби вони не обслуговувались в держбанках Росії. Наприклад, в "Укрзалізниці" близько 10 тисяч співробітників отримують через Сбербанк зарплату. Запорізька АЕС розрахунки теж робить через російські банки. Тому треба було, по-перше, вивести всі державні підприємства з обслуговування в російських банках.

Друге: заборонити користуватись російськими банками всім стратегічним об’єктам України.

Третє: провести роз’яснювальну роботу серед населення щодо нерозміщення депозитів в цих банках. І поінформувати людей, щоб вони не брали кредити там, і не заставляли своє майно. В таких ситуаціях банк як правило з ринку держави йде сам.

Фізичне блокування — воно правильне з точки зору привернення уваги до проблеми, але це не системна річ. Треба ж й головою думати. Від того, що фізично банк замурували, нічого не міняється. Операції з грішми проводять.

— Приватизація ОПЗ і Фонд держмайна, який мав провести приватизацію. Що з цією вже наболілою історією зараз?

— Грубо кажучи, Ігор Білоус (голова Фонду держмайна) — ледащо. Та у нього досить багато об’єктивних "відмазок" – недолуге законодавство чи дії Генпрокуратури, яка перед приватизацією заарештовує наглядову раду ОПЗ. Це фактори, які насторожать будь-якого інвестора. Тому я б не все вішав на Білоуса. Не хочу бути його бронежилетом, але треба бути об’єктивними в критиці також.

Наші провідні політики мають вирішити стратегічність цього об’єкта. Якщо він не потрібний державі – треба продавати.

Інший момент – борг перед Фірташем (31 березня 2016 року Стокгольмський арбітраж задовольнив клопотання Ostchem Holding Limited (входить до Group DF та належить олігарху Дмитру Фірташу) і наказав ПАТ "Одеський припортовий завод" (ОПЗ) до 31 серпня 2016 р. "утриматися від відчуження або обтяження будь-яким чином своїх необоротних активів" у зв’язку із боргом за поставлений газ на суму $193 млн, — ONLINE.UA). Фірташ сам собі не ворог, думаю, що це надуманий борг, який робили спеціально. При тому підході, що є зараз – доведеться ОПЗ віддавати Фірташу за борг. Вони виставляють ціну 150 млн. Коротше кажучи, Фонд держмайна просто спав весь цей час.

— А що він міг зробити?

— Вивести активи з-під удару. Підприємство винне гроші. Ми створюємо підприємство ОПЗ+ і переводимо туди активи, борги лишаються на ОПЗ. Так бізнес робить? Робить. Це мінус Фонду держмайна, бо це треба було робити до того, як Фірташ побіг у Стокгольм, а Фонд спав.

Також треба згадати в цьому контексті про недолугі дії Генпрокуратури. Вони налітають перед приватизацією, арештовують наглядову раду, а після – відпускають! Тут до Генпрокуратури питання, в чиїх інтересах працювали?

Це абсолютна така ж українська історія, як НАБУ арештували Насірова.

— В чому з Насіровим головна проблема?

— Переконаний, що Міжнародний суд з прав людини скаже: його судити так не можна! Так як НАБУ це зробило – там купа порушень. Чому так відбувається? Бо правоохоронні органи почали займатись піаром. Вони розповідають, як вони перемогли головного корупціонера, а я хочу подивитись, як все дійде до суду.

— Процесуальні речі провалюються і все розвалюється?

— Так. А коли це все провалено, то всі докази сумнівні. На виході ми отримуємо багато шуму, тотальну «зраду» в соцмережах, бо ж Насірова не посадили, а НАБУ буде розказувати, що вони бодай щось роблять. Все як завжди у нас.

— Як цьому зарадити?

— Правоохоронна система має відповідати як за свою бездіяльність, так і за свої дії, які не підтвердились. Щось подібне до незаконного засудження. Якщо людину незаконно засудили, то слідчого треба карати. А якщо людину незаконно затримали, я ще не чув, щоб когось покарали.

— Тут у нас намічається арешт "Укртелекому", який входить до "СКМ" Ріната Ахметова. Яка там ситуація?

— Плачевна. Там Ахметов заплатив 5 млрд грн, а решту 5 млрд додрукував акції і взяв під них позику 5 млрд грн в держбанках. Він півсуми дав своїх, потім взяв решту у держави. Там ще були інвестиційні зобов’язання – лінія спецзв’язку. Ахметов по зобов’язаннях нічого не виконав. Янукович наказав виділити 300 млн. доларів під це діло, хоча це було зобов’язанням за умовами приватизації. Ще звідти потягнули гроші. До речі, це одна із справ, де є особистий підпис Януковича, що було підставою для його оголошення в міжнародний розшук.

— Янукович допоміг другу…

— Так, допоміг. І от що ми зараз бачимо – Фонд держмайна звернувся до суду і його рішенням арештували акції "Укртелекому". Але що у нас виходить. Є майно вартістю 10 млрд. Ахметов державі винен 5 млрд. Скільки майна він віддасть? А тут ще нюанс, а там майна немає на 10 млрд, там майна тільки на 5. І за цей період скільки майна "Укртелекому" вже виведено і продано? Ахметов може сказати: ви маєте 50% акцій. І тут важливо, що рахувати – відсотки акцій чи майновий комплекс. Бо емісія акцій не була підкріплена майном. Тому, на мій погляд, потрібно накласти арешт на все майно "Укртелекому" і 300 млн дол стягнути з "СКМ" – це означатиме накладання арешту на інше майно "СКМ".

— Зараз продовжується блокада ОРДЛО, і ніби ми домовились з США про поставки вугілля.

— Там є ще проблема з портами, їх глибоководністю. Кому вигідно було їх не углубляти? Але є інформація, що нам ніби вугілля обійдеться в $ 50 плюс $ 20 доставка.

— Тонна за $50?

— Так.

— Так хороший варіант!

— Хороший. Це краще, ніж ахметівський "Ротердам+" в ціні електрики.

— Рік Кабміну на чолі з Гройсманом минув. Які відчуття, уряд залишиться?

— Думаю, що Гройсман очиститься від деяких людей і працюватиме далі. Він вже почав це робив – Білоуса звільнено з Фонду держмайна. З Гонтаревою теж має щось вирішитись. Думаю, що Гройсман скидатиме баласти. Не секрет же, що Білоус був людиною Порошенка.

Зараз відбувається певне перетягування канату між урядом/парламентом та президентом. З урядом все зрозуміло. Він виробляє певний продукт, його можуть змінити, а можуть і ні. Що робить президент? Перетягує важелі і владу в свою вертикаль. От квота президента щодо призначення аудитора НАБУ! Де таке в Конституції? Про НАБУ там ніхто нічого не писав.

Про що я кажу? Будь-яка вертикаль влади має виробляти певний продукт. Бо інакше питання — для чого вона існує. Носієм влади є народ. Народ обирає парламент, парламент — призначає уряд. Уряд виробляє продукт у вигляді соціальних стандартів та економіки.

Далі — народ обирає президента. Який продукт виробляє президент? Ніякого. Але він перебирає повноваження в уряду. Тобто йде таке собі перетягування канату. І хоч юридично в нас парламентсько-президентська республіка, фактично — вертикаль президента робить спробу отримати контроль над урядом, і над парламентом.

Якщо уряд хороший, його продуктом задоволене суспільство — він живе довго. Якщо уряд не справляється, то його можна злити. Коли з’являється незадоволення державною політикою, президентська вертикаль, щоб не підставляти себе, обвалює вертикаль уряду. Тому у Гройсмана вихід один – позбавлятись баластів, таких як Білоус.

Уряд за рік зробив багато правильних речей. Підняв зарплати. Тепер можна переходити до підняття пенсій. Хто проти цього буде голосувати у ВР? Та ніхто. Тому я не бачу великих ризиків для уряду, але водночас Гройсман скидатиме нав’язаних йому людей.

— Можлива ситуація конфлікту між прем’єром і президентом?

— Ні. По-перше, Порошенко ж не Ющенко, він на чужих помилках вчиться. Ну от зіллє він уряд Гройсмана. Що далі? Питання коаліції. Тут перспектива дострокових виборів до Верховної Ради. За даними теперішньої соціології в парламент зайде в межах 10 політичних сил. Вони створять коаліцію? Теоретично вони можуть об’єднатись навколо теми, яка всіх об’єднує. Знаєте, що це буде за тема?

— Ні.

— Імпічмент, тут всі об’єднаються. Я на війні хлопцям казав: рай для мучеників, але не для придурків! Порошенко — розумна людина, у нього є команда технологів, яка це розуміє.

По-друге, я не бачу великого конфлікту між Гройсманом і Порошенком. Є політична мапа. Є "явний Кремль" — Опоблок. Є "прихований Кремль" - "Батьківщина" Юлії Тимошенко. А решта всі стратегічно на одній стороні — проєвропейський вибір. Попри конфлікти і критику ми — опоненти, а не вороги. Я не бачу конфлікту між Гройсманом і Порошенком.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.