Жанна Вірна: Бути психологом може не кожен

Нині психологія – це модна спеціальність. Щороку відкриваються нові приватні консультативні центри, кабінети психолога, дитячі розвивальні центри, до послуг яких вдається дедалі більше людей.

Про це, а також про перспективи розвитку психологічної науки на Волині ми говорили з деканом факультету психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, професором Жанною Вірною.



– Те, що робота психолога нині надзвичайно популярна і водночас відповідальна та складна, уже, мабуть, збагнули ваші студенти. Розкажіть, хто вони?

– Психологія сьогодні справді популярна спеціальність, і таке модне віяння, мабуть, пов’язане з тим, що брак економічно-виробничих відносин сприяє розвитку соціальних професій, до яких вона належить. І дуже добре, що попит на нашу спеціальність високий. Проте бути психологом може не кожен.
Молоді люди, які обрали професію психолога, переважно інтровертовані, глибокі, їм вдається фантазувати, прогнозувати, розігрувати будь-які життєві ситуації і відчувати по-особливому психологічний момент. Є й інші, зі слабшим рівнем підготовки та готовності. Але на нашому факультеті випадкових студентів не буває.

– Сьогодні, коли книжковий ринок пропонує читачеві силу-силенну видань з популярної психології, ледве не кожен вважає себе психологом. Але чи варто довіряти такій літературі, читати її?

– Я взагалі за те, щоб люди читали. Дуже добре, коли є зацікавлення певною проблематикою, коли серед безлічі книжок із психології кожен знаходить свою. Це показник того, що прокидається психологічна культура, що актуальним є звернення до самого себе. Тому я позитивно ставлюся до популярної психології. Крім того, чимало жіночих журналів побудовано на психологічних сюжетах та їхній інтерпретації. А найкращими психологами, переконана, є письменники, і найбільший психологічний досвід можна почерпнути саме з творів художньої літератури.

Однак хочу зауважити: справжній психолог розрізняє популярну психологію і наукову. У побутовій свідомості людям не потрібно глибоко вникати в суть психологічних теорій, а професійний психолог має рівень цієї популярної психології співвідносити з певним рівнем розгляду проблеми на науковому рівні.

– Сьогодні перед молодою людиною відкриваються нові можливості – навчатися за кордоном чи дистанційно здобувати освіту в найкращих вишах світу. Значною мірою через це маємо недобір у наших навчальних закладах, закриваються приватні ВНЗ, що працювали роками. Яка ситуація на факультеті психології?

– Справді, є модне віяння вчитися за кордоном. Останнім часом раз у раз з’являються оголошення, в яких різноманітні навчальні заклади, переважно Польщі, запрошують на навчання наших дітей. Я патріот, і ця ситуація мені не дуже подобається. Чому? Бо інформація про навчальні заклади за кордоном, яка в нас культивується, не завжди правдива. Чимало викладачів, що працюють у польських вишах, не мають такого рівня кваліфікації, як ми. Вони запрошують наших докторів та кандидатів наук, які забезпечують той самий навчальний процес, що й у наших ВНЗ.

З одного боку, ти засвоюєш досвід і культуру іншої країни, а з другого – ризикуєш втратити свою. І така ситуація сьогодні не лише в Україні. Ви думаєте, чому польські виші так активно вербують наших дітей? Бо їхні діти хочуть здобувати освіту в інших країнах Європи.

Щодо ситуації з набором на нашому факультеті. Спеціальність «психологія» входить до рейтингової десятки в усіх вишах України, а в нашому університеті – ще й до трійки лідерів за кількістю заяв. Ми повністю закриваємо ліцензійний обсяг місць.


– Тоді як зупинити масову навчальну еміграцію за кордон?

– У Східноєвропейському національному університеті вже стартувала програма «Подвійний диплом». Ми укладаємо угоди з іншими навчальними закладами Європи, Росії та Білорусі. Наші студенти зможуть навчатися ще й за кордоном, а після закінчення вишу отримають диплом європейського зразка, який дозволить працевлаштуватися і в Україні, і за її межами.
Факультет психології теж працює над цим. Сусідня Білорусь уже скеровує до нас студентів на стажування, підвищення кваліфікації, а також щоб отримали дипломи нашого зразка.
Але маємо деякі невідповідності в ступеневій підготовці фахівців у нашій країні та в Європі. У них немає освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» для медиків, юристів та психологів. Фахівці цих галузей можуть бути тільки магістрами. Тобто висока відповідальність та складність роботи вимагає серйозної професійної підготовки та кваліфікації спеціаліста.

– Знаю, що факультет психології Східноєвропейського національного університету виборов призові місця у загальноуніверситетському рейтингу. Чим гордиться факультет? Які досягнення колективу?

– Справді, у 2012 році педагогічний колектив факультету психології посів перше місце в загальноуніверситетському рейтингу соціально-гуманітарних факультетів. Наші студенти неодноразово ставали стипендіатами Фонду Віктора Пінчука «Завтра.UA», переможцями Всеукраїнського конкурсу наукових робіт та конкурсу «Найкращий науковець Волині».
На сьогодні 98 відсотків наших викладачів мають науковий ступінь кандидата чи доктора наук, виходить фахове психологічне видання, працює Психологічний консультативний центр, є аспірантура. Тривалий час функціонувала спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських дисертацій, яку маємо намір відкрити знову.

Сьогодні створюють психологічні служби в МНС, МВС, Збройних силах, СБУ, Департаменті прикордонної служби. Тому на перспективу плануємо відкрити спеціальність «практична психологія», щоб готувати психологів для силових структур.

– Навчальний процес – це тільки один бік медалі. А як же студентське життя, про яке складають міфи та легенди? Чим ще живуть студенти факультету психології?

– У нас активно працює студентський деканат. Так, нещодавно під час Тижня факультету психології на один день ми передали йому управлінські повноваження. Студенти самі проводили пари, сповна відчули складність роботи викладача. Такий метод рольових ігор дав змогу й викладачам побути студентами та певним чином побачити навчальний процес збоку.

Окрім того, наші студенти є активними учасниками молодіжних громадських організацій. Їм до душі волонтерські ініціативи, вони охоче обмінюються досвідом, вивчають мови, публікуються в іноземних виданнях, у чому їх підтримує міжнародний клуб «Світ».

Щороку на факультеті проводять КВК, конкурс «Міс та містер факультету психології», концерти, Андріївські вечорниці, виставки творчих робіт.

– І наостанку, як досвідчений психолог порадьте нашим читачам, що потрібно, щоб бути щасливим?

– Козьма Прутков казав: «Якщо хочеш бути щасливим, будь ним». Щаслива людина – це людина, яка вміє орієнтуватися в ситуації. Наше життя швидко змінюється, тому вміння зорієнтуватися, вміння бути адекватним до вимог ситуації є дуже важливим. Для мене це один із показників того, що людина буде гармонійною в соціумі.
Другий показник – це відкритість до нового досвіду. Не треба боятися опановувати щось нове.
І третє – це закоханість у свою професію, у свою другу половинку, у життя загалом. Усе це в комплексі дає відчуття щастя та гармонії.

Розмовляла Антоніна МІТЛОШ