Унікальну історичну реліквію знайшли у пляшці під стріхою. ФОТО

У вчительки з села Жидичин Ківерцівського району Оксани Вовчук зберігається унікальна історична реліквія: фотографія місцевих повстанців, яку знайшли в пляшці під стріхою.

«У 1960-х роках зі старої клуні знімали ще довоєнну солом'яну стріху. Збиралися перекривати шифером. Та клуня і досі в дворі стоїть», - цитує вчительку газета Волинь-нова.

«Мені тоді було п'ять чи шість років, але добре пам'ятаю, як із соломи випала якась пляшка. Бабця швиденько покликала батька, який і дістав із посудини скручену в трубочку цю фотографію. Її згодом заховали в хліві у тайнику і нікому не показували», - пригадує Оксана Вовчук.

Уже після проголошення незалежності батько Оксани Вовчук розповів історію фотографії і яким чином вона потрапила до родини Селюків.

Виявляється, у 1942 році в центрі Жидичина насипали могилу і на ній встановили пам'ятний хрест борцям за волю України. Знизу була прикріплена саме ця фотографія.



Коли у 1944 році на Волинь прийшли радянські війська, той пам'ятник зрівняли із землею. Проте фотографію встигла заховати бабця Оксани Вовчук.

«Уявіть, що було б, якби чекісти знайшли її в ті роки..», - каже сьогодні вчителька.

На знімку — 17 портретів. Хтось зібрав їхні світлини, зробив віньєтку з тризубом та написом «Полягли герої за волю України».



Найважливіше, що таким чином вдалося повернути з небуття не лише імена, а й фотографії патріотів, які загинули в боротьбі за волю України у період з 1938-го по 1942 роки.

Батько Оксани Вовчук до самої смерті збирав відомості про них, розпитував очевидців, родичів. Далі - деякі з цих історій.

АБИ НЕ ЗДАТИСЯ, ВБИВ ТОВАРИША І ЗАСТРІЛИВСЯ САМ

Степан Сілюк та Мефодій Никитюк родом із Прилуцького, тоді воно називалося село Ківерці. Вони були оунівськими підпільниками і загинули ще за Польщі — у 1938–му.

Коли приїхали арештовувати Степана, він не розгубився, а почав захищатися. Схопив із печі величезного баняка і вбив двох польських жандармів.

Разом із Мефодієм хотіли втекти вглиб Польщі, вже дісталися до Ковеля. Але підпільників упізнали, і жандарми оточили залізничний вокзал.

Здійнялася стрілянина, поляки поранили Степана. Він просив побратима: «Добий мене…». Мефодій застрелив Степана і сам застрелився, щоб живим не здатися.

ЧЕКІСТИ СПАЛИЛИ КЛУНЮ З ЛЮДЬМИ

Кілька підпільників, які належали до ОУН Андрія Мельника, загинули ще до початку радянсько–німецької війни, весною 1941 року.

У Вишкові в клуні була криївка. Там переховувалися від чекістів Люба Бахів, Павло Петрук, Григорій Пасічник, Петро Петрук. Але їх зрадив місцевий житель.

Енкаведисти запропонували здатися, та у відповідь пролунали постріли. Тоді чекісти підпалили клуню, проте ніхто звідти так і не вийшов.

ОГОЛОСИВ ГОЛОДУВАННЯ У ТЮРМІ - ДОБИЛИ ШТИКАМИ

Вдалося встановити, що один із підпільників — Степан Мазурець, заарештований чекістами, оголосив голодування в тюрмі. Як розповідали очевидці, його, знесиленого, енкаведисти винесли у простирадлі з камери і закололи штиками.

На початку війни, 23 червня 1941 року, у Луцькій тюрмі закатовані чекістами жителі Жидичина Арсен Бахів, Леон Бондарук, Уліян Сілюк, Григорій Солтис, Володимир Подригуля, Петро Швець, Михайло Швець, Іван Шеметило.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!