«Вони зомбовані», – декламатор вірша Шевченка у Володимирі про прихожан УПЦ МП
Волинянин Дмитро Себій, котрий продекламував вірш Шевченка у Володимирі-Волинському, поділився думками про те, чому прихожани і священики УПЦ МП покинули святкові заходи.
Про це він розповів у коментарі Інформаційному агентству ВолиньPost.
Нагадаємо, зранку, 28-го липня, у парку "Слов’янський" біля пам’ятника князю Володимиру зібралися священики міста для святкової літургії. Однак святкування закінчилося неочікувано, адже прихожани та священики Успенського собору обурилися віршу, який вийшов цитувати житель міста Дмитро Себій.
За словами Дмитра Себія, він вирішив продекламувати вірш Тараса Шевченка «І мертвим, і живим» під час святкових заходів у Володимирі-Волинському, аби «розкрити нутро прихожан».
«Вони маскуються, а цей вірш їх налякав. Я перед тим зустрічався з ними і вони казали, що українці зробили з венерично хворого п’яного бабника національного пророка. Така ідеологія московської політики. Казали, що немає української мови, держави, культури і немає такого народу. Я вирішив привселюдно продекламувати вірш», - зазначив волинянин.
Дмитро Себій вважає, що священики і прихожани УПЦ МП покинули святкування за вказівкою.
«Там є чітка дисципліна. Хтось дав наказ йти. Вони побоялися, що я почну вивертати кожуха, а вони, як міль, розлетяться. Вони бояться правди. Вони зомбовані. Їм треба відкрити очі і прочистити вуха», - наголосив борець за незалежність України.
Інші ж присутні під час урочистостей підтримали Дмитра Себія оплесками. Зараз до чоловіка підходять і дякують за відважний крок.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це він розповів у коментарі Інформаційному агентству ВолиньPost.
Нагадаємо, зранку, 28-го липня, у парку "Слов’янський" біля пам’ятника князю Володимиру зібралися священики міста для святкової літургії. Однак святкування закінчилося неочікувано, адже прихожани та священики Успенського собору обурилися віршу, який вийшов цитувати житель міста Дмитро Себій.
За словами Дмитра Себія, він вирішив продекламувати вірш Тараса Шевченка «І мертвим, і живим» під час святкових заходів у Володимирі-Волинському, аби «розкрити нутро прихожан».
«Вони маскуються, а цей вірш їх налякав. Я перед тим зустрічався з ними і вони казали, що українці зробили з венерично хворого п’яного бабника національного пророка. Така ідеологія московської політики. Казали, що немає української мови, держави, культури і немає такого народу. Я вирішив привселюдно продекламувати вірш», - зазначив волинянин.
Дмитро Себій вважає, що священики і прихожани УПЦ МП покинули святкування за вказівкою.
«Там є чітка дисципліна. Хтось дав наказ йти. Вони побоялися, що я почну вивертати кожуха, а вони, як міль, розлетяться. Вони бояться правди. Вони зомбовані. Їм треба відкрити очі і прочистити вуха», - наголосив борець за незалежність України.
Інші ж присутні під час урочистостей підтримали Дмитра Себія оплесками. Зараз до чоловіка підходять і дякують за відважний крок.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 9
Останні новини
На Волині бус на смерть збив пішохода
30 липень, 2018, 12:36
У селі на Волині заблукала жінка з психічними розладами
30 липень, 2018, 12:23
«Вони зомбовані», – декламатор вірша Шевченка у Володимирі про прихожан УПЦ МП
30 липень, 2018, 12:20
«Нас мають за худобу»: у селі на Волині зникає світло після кожного дощу
30 липень, 2018, 12:11
За п’яний дебош у відділі поліції волинянин заплатить 10 тисяч штрафу
30 липень, 2018, 12:11
Біснуваті
На мою думку, така ситуація стала можливою не лише через світоглядні конфлікти в українському суспільстві та володимир-волинській громаді зокрема, а й через те, що у місті фактично відсутня чітка кадрова політика у напрямку культури, відповідно - організації важливих публічних заходів. Начальники відділу постійно міняються, десь щезають, куратором напрямку у виконкомі є людина за фахом не дотична до гуманітарної політики. Тому у багатьох громадян виникає питання: чи існував повноцінний сценарій заходу, чи працювали над ним фахівці, чи затверджував його міський голова? Що хотіти від емоційного, непосидючого дідуся, котрий усе своє життя публічно декламує Шевченка і Франка? Але свято зіпсоване, бо частина громади відчула себе ображеною. Так не повинно бути.
На мою думку, така ситуація стала можливою не лише через світоглядні конфлікти в українському суспільстві та володимир-волинській громаді зокрема, а й через те, що у місті фактично відсутня чітка кадрова політика у напрямку культури, відповідно - організації важливих публічних заходів. Начальники відділу постійно міняються, десь щезають, куратором напрямку у виконкомі є людина за фахом не дотична до гуманітарної політики. Тому у багатьох громадян виникає питання: чи існував повноцінний сценарій заходу, чи працювали над ним фахівці, чи затверджував його міський голова? Що хотіти від емоційного, непосидючого дідуся, котрий усе своє життя публічно декламує Шевченка і Франка? Але свято зіпсоване, бо частина громади відчула себе ображеною. Так не повинно бути.