Молодіжний рух як форма вияву соціальної активності

Молодіжний рух як форма вияву соціальної активності молодого покоління є найефективнішим механізмом взаємодії нових поколінь із суспільством. У рамках молодіжного руху молода людина не лише проходить соціалізацію, здобуває необхідний досвід, але й самореалізовується.

Особливості розвитку молодіжного руху, визначаються значною мірою, сутністю політичної системи та адаптацією державної політики до потреб молоді. Від цього залежить: спрямованість молодіжної ініціативи, кількість молодіжних організацій, ступінь їхньої політизованості та ін.

У зв'язку із стагнацією людських цінностей молодого покоління, та приймаючи до уваги, політичну ситуацію в Україні, заново відроджуються національні молодіжні рухи, які ставлять своєю метою донести широкому загалу ті ідеї та цінності, які, на її думку, будуть формувати майбутнє України. Теперішня, «післяреволюційна» молодь, чітко усвідомлює, що незабаром саме вона, а не хто інший, буде брати безпосередню участь у формуванні політичної долі України.

Але до сьогодні, державна політика була кардинально іншою, відносно даного питання, сутність її полягала в обмеженому сприйнятті проблем молодого покоління. Головною її тезою, були слова: «Все залежить від Вас, від молоді, держава надає вам освіту, а решта залежить лише від Вас». По перше, надання освіти в Україні, в її одвічному розумінні, це доволі риторичне питання, для якого вартує виділити час на окрему дискусію. По друге, задля гармонійного розвитку особистості, молода людина повинна розвиватись різносторонньо, одна із найефективніших форм розвитку і є участь в молодіжних рухах та об’єднаннях. Я говорю про створення сприятливих умов, для розвитку дієвих молодіжних організацій, про створення суспільно важливого та корисного для громади молодіжного об’єднання. На сьогодні в Україні чимало різноманітних молодіжних структур, безперечно не є винятком і наше місто. Переважна частина, це лише формальні молодіжні об’єднання, яких «навалом» по всій країні, що в своїй більшості являється придатком загальнонаціональних партій та блоків, основна задача котрих, полягає у піарі «своєї партії» серед молоді.
Реального молодіжного об'єднання, яке було б дієвим та суспільно важливим, на сьогодні не помітно.

Можливо хтось рахує, що дане питання доволі незначне і не варто його обговорювати? Можливо, але одне я знаю точно, розвиток свідомої, інтелектуальної та культурної нації, починається з молоді, з особистості, яка являється відображенням суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин. Саме про розвиток соціальних-культурних відносин, в рамках молодіжного руху за підтримки державної політики і йде мова.

Якщо держава не прийматиме участь в даному питанні, молодь знайде вихід і за такого варіанту, але не факт, що даний варіант виходу із ситуації буде вірним! Як приклад такого халатного відношення державної системи, являється «стихійне» створення екстріміських та радикальних молодіжних організацій. Як приклад «неофашиський» рух, соціальна база якого складається з молоді витісненої життєвими обставинами на узбіччя життя. В Україні такої молоді чимало, тому питання, яким чином відбуватиметься розвиток молоді в Україні залишається відкритим!