"Вічник. Сповідь на перевалі духу" Мирослава Дочинця

У 2012 році вийшов роман Мирослава Дочинця про силу людського духу «Вічник. Сповідь на перевалі духу», яка розповідає про життя Андрія Ворона, який прожив 104 роки. Книга двічі, 2011 і 2012 роках, номінувалася на здобуття Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, тому рецензій написано вдосталь. Хоча цій книзі вони і не потрібні, адже вона говорить сама за себе. Рекомендую прочитати всім. А сьогодні вирішила надрукувати підбірку виразів, які для мене мають велике значення і часом дозволяють подивитися на деякі речі з іншого боку. Бо це була мудра людина, якій Бог дав незвичайну долю…



«Не озирайся, не жалій за тим, що лишилися позаду, що впало з твого горба. То вже не твоє». С. 39

«… чоловік виглядає на те, що їсть». С. 42

«Боїмося, що не наповнимо своє черево. І не боїмося, що душі наші порожні. Очікуємо много від людей і від Бога, а самі не спішимо давати». С. 44

«Не ти для часу, а час для тебе». С. 50

«Люби життя таким, яким воно є». С. 51

«Не проси в Бога, що має зробити для тебе. Проси, щоб навчив, що ти маєш зробити для себе. І буде тобі знак. Буде рада – через иншу людину, через книжку, через дерево, траву, ріку, комашину чи змію». С. 65

«Відтепер я не брав, а просив і вдячно приймав». С. 66

«У всьому новому, а найперше в біді, шукай щось помічне й повчальне для себе. І знайдеш». С. 67

«… чоловік учиться не до старости, а до смерти…». С. 7

«Кожне ремесло має свою тайну, і живе вона в серці майстра. І розцвітає з-під його рук. А найбільша тайна в тому, що коли майстер творить, його оберігає Творець». С. 73

«Людина вгадує людину за запахом, хоча й не розуміє сього». С. 77

«Пару собі людина теж вибирає за запахом. А очі, уява і серце помагають їй полюбити обранця. Тут так багато важить перше враження від першої стрічі. Саме запах підказує, хто найліпше нам підходить для продовження роду, для відтворення. А Небо благословляє сей вибір». С. 77

«Господи, як мало чоловіку треба, і як багато Ти даєш». С. 77

«Навчися і вмій чекати. І тоді переможеш усе». С. 85

«Приймай усе, що випадає на долю, як хворі приймають ліки… Приймай і ти смиренно все, що з тобою стається, навіть найгірше, бо смислом гірких прикростей є духовне здоров’я і цілісність життя. Не нарікай на нужду, нещастя і невдачі. Се твої найкращі вчителі». С. 96

«Навчися видіти довкола все живе і тішитися йому – травинці, дереву, грибові, птиці, звіру, землі, небу». С. 101

«Ніхто й ніщо не може занапастити чоловіка, крім нього самого… як ти до світа – так він до тебе. Кедь довго будеш зазирати в безодню, то безодня зазирне до тебе. Не карай себе споминами і не журися за будучність. Долю твою вовк не з’їсть…». С. 139

«Старість, якщо вона мудра, - найліпша пора життя». С. 142

«Вір лише тому, що сам побачив, учили мене. І я вірив лише своїм очам». С. 144

«Не бійся підкорятися тому, хто тобі близький, - і він стане опорою тобі. А ти – комусь іншому. І тоді матимеш дві опори. Якщо помагаєш людям досягти успіху, то й сам його досягнеш. Може, людяність і приязнь і не дадуть тобі багатства, зате дадуть радість, що миліша за багатства. Немає нічого понад людяність. Довговічність на землі – се вміння довгий час залишатися людяним». С. 148

«Незбагненні наші путі під небесами». С. 151

«Можна хлопа витягти з села, та село з нього – ніколи». С. 155

«Жити треба твердо і радо. Не ламати себе і не подвоювати. Ні в роботі, ні в жаданні, ні в помислі... Проси собі цілості… Будь одним, а не різним. Будь одному вірний. Будь з одним до кінця, а не з різними коротко. Будь з одною жоною, бо в ній є все, що і в інших, і лише – для тебе». С. 158

«Ліпше з розумним загубити, чем з дурним найти». С. 162

«Хочу, аби ти звикся з сими уроками, як зі своїми п’ятьма пальцями:

1. Іди за світлом і сам неси світло.
2. Нічого не бійся. Ніщо і ніхто не може знищити твою безсмертну душу. І тому йди по життю вільно, чесно і спокійно.
3. Навчися радіти кожній подарованій тобі хвилині. Смійся обличчям і душею.
4. Принось радість іншим. Будь людяним.
5. Прощай усе і завжди. Прощай усіх і себе». С. 163

«… день нинішній цінуй більше, ніж завтрашній». С. 168

«Чекай, усе з’явиться несподівано. Чекай… Малими мірками тобі дасться, але те, що чекаєш. Те, що належить тобі». С. 185

«Не рівняй себе з іншими. Ти є ти…». С. 186

«Життя щоденно щось дарує тобі. Даруй і ти». С. 186

«Приховуй добро, що робиш, зате відкривай те, що доброго роблять инші». С. 186

«Не шукай самого себе – тебе давно знайшли. Ти там, де належить тобі бути». С. 187

«Кождий, хто прагне чуда від долі, від людей, від Неба, - чудо в тобі! Поглянь у дзеркало добрими, усміхненими очима - ти одне з чудес, створених Творцем. Він хотів створити тебе саме таким. Таким ти Йому потрібен. Будь собою! Приймай себе! Радій собі! Заглядай у себе – і знайдеш у сій криниці все. Бо дано тобі все, що потрібно. І понад се». С. 191

«На світі немає речей, заради яких варто вмерти. Зате багато, заради яких варто жити». С. 207

«Сім разів упади. Вісім разів підведися». С. 212

«Хто знає, чого чекає, і вміє чекати, до того все приходить вчасно. Бо немає більшої влади, ніж твоє серце. Себто влада над собою». С. 216

«Те, що вбиває, те й лікує». С. 217

«Якомога більше спілкуйся з обдарованими людьми, щоб живитися їхнім розумом і талантом». С. 239

«Може, в сьому й захована найвища мудрість – дякувати. За все дякувати. А ми просимо, вимагаємо, чекаємо…». С. 246

«Приймай удячно все, що дає новий день». С. 255

«Будьте вдячними; втішайтеся з кожної справи; сподівайтеся тільки на ліпше; робіть те, що любите, і любіть те, що робите; робіть добрі вчинки; живіть з тими, кого любите». С. 265

«І коли сіємо в душі своїй світлі і добрі думки – вони проростають бажаним жнивом. Те, що хочеш мати, про те й думай. Яким хочеш себе видіти – таким і уявляй. І матимеш, і будеш змінюватись. Бо добра думка, як смерекова смола, може затверднути коштовним каменем». С. 272

Оленка Кравчук