Як витрачають гроші батьків луцьких учнів

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту стурбоване ситуацією щодо порушення прав українських школярів на безкоштовну освіту, а тому рекомендувало створити у школах благодійні фонди, аби внески батьків збирали і витрачали чесно і прозоро.

Як же луцькі освітяни, батьки та посадовці ставляться до рекомендації міністерства?

Окрім того, цікаво поглянути, скільки грошей витрачають лучани на безкоштовну освіту своїх дітей...

НА ЩО ТРАТЯТЬ ГРОШІ

Те, що у школах та дитячих садочках з батьків збирають гроші – не таємниця. Зазвичай, на початку навчального року представник батьківського комітету чи класний керівник повідомляє суму, яку рекомендовано здати на фонд школи, фонд класу та додаткові витрати.

Додаткові витрати – це і купівля мультимедійного обладнання, і особливих підручників (наприклад, для вивчення англійської мови), меблів, подарунків школі від випускників тощо.

Якщо дитина – учень початкових класів, то батькам треба буде «розщедритися» ще й на харчування.

У кожній школі та кожному класі батьківські внески – різні. Починаючи від кількох десятків гривень на фонд школи і закінчуючи сумами з двома нулями.

Наприклад, мама школяра гімназії №4 розповідає, що разом з харчуванням та факультативними заняттями витрачає на дитину близько 300 гривен у місяць. Мама школярки з ЗОШ 19 каже, що батьки домовилися: здаватимуть 150 гривень у рік. Треба буде більше – здаватимуть додатково.

Зазвичай, внески у школах сплачують щомісячно, раз у кілька місяців, або й одним платежем у рік. Збирати гроші доручають переважно батьківському комітету.

Для тих, у кого в школу ходить кілька дітей, зазвичай встановлюють пільги. Наприклад, вони сплачують суму лише за одну дитину. Є пільги для батьків, які доведуть, що вони – у скрутному матеріальному становищі. Чи для сімей з сиротами чи напівсиротами - їх узагалі можуть звільнити від сплати батьківських внесків. Хоча згідно з законодавством, «дозвіл» на несплату взагалі не потрібен.

ЗВІДКИ ЙДУТЬ ГРОШІ?

У статті 53 Конституції України йдеться: «Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних й комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних пільг та стипендій учням та студентам» (виділення – ред.)

Є кілька основних джерел фінансування шкіл: місцевий та державний бюджети, благодійні внески від юридичних осіб, батьківська фінансова допомога.

Перший заступник луцького міського голови Святослав Кравчук повідомив, що грошей з державного бюджету на ремонт загальноосвітніх навчальних закладів у Луцьку протягом 2011-2012 років не виділяли.

Відомо, що гроші для освітян з державної казни виділяли лише на так звані захищені статі - заробітна плата, плата за енергоносії тощо.

Натомість на так званий бюджет розвитку шкіл (ремонт, закупівля обладнання) кошти надходили з міського бюджету та за рахунок благодійних внесків.

Як пояснив начальник управління освіти Олег Гребенюк, з міського бюджету на потреби шкіл кошти виділяє міська рада відповідно до поданих школами заявок. У першу чергу реагують на нагальні потреби – коли тече дах, може впасти стіна тощо.

ВНЕСКИ МОВОЮ ЦИФР

У міському управлінні освіти інформують: з міського бюджету протягом 2011 року на поточний ремонт та вдосконалення шкіл виділили 151 тисячу 885 гривень. Протягом 9 місяців 2012 року – 226 тисяч 26 тисяч гривень.

Щодо благодійних внесків від юридичних та фізичних осіб, то протягом 2011 року їх надійшло 1 мільйон 156 тисяч 791 гривню. А за 9 місяців 2012 року – 1 мільйон 815 тисяч 689 гривень (включаючи видатки для вечірньої школи та інтернату).

Мова – лише про ті кошти, товари та послуги, що обліковувались бухгалтерією шкіл чи центральною бухгалтерією управління освіти.

Цікаво, що лише за 9 місяців 2012 року благодійні внески від юридичних осіб у 39 (!) разів перевищують внески від юридичних осіб 2011 року. Зауважимо, що в 2012 року в Україні відбулися вибори до парламенту.

Закон України «Про освіту» такий спосіб фінансування навчальних закладів не заперечує. Він передбачає, що додатковими джерелами фінансування можуть стати добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян (ст.. 61. П. 4).

БЛАГОДІЙНИЦТВО ОЧИМА ЗАКОНУ

Школа може отримувати і благодійні внески, про які говорять більшість директорів. Втім, що таке «благодійний внесок» і яка процедура отримання таких грошей. І головне – як і кому ними дозволено розпоряджатися?

Для початку розділимо поняття «благодійності» та «батьківських внесків, які збирають піклувальні ради шкіл».

Закон України «Про благодійництво та благодійні організації» передбачає, що благодійністю є добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб.

Старший прокурор відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Волинської області Артем Ріжко пояснює: «Організація чи особи, які збирають благодійні внески, не мають права самі визначати їх розмір, доводити певну суму громадянам, які будуть жертвувати».

Зі слів Ріжка, гроші для школи мають право збирати благодійні організації. Але й у цьому випадку вони не мають права визначати розмір цього внеску.

«Єдине, що можуть благодійні організації – це запропонувати особі зробити внесок, а особа визначає на власний розсуд – скільки дати», пояснює прокурор.

Для того, аби школа могла обліковувати благодійні внески від організацій та використовувати їх, вони повинні бути правильно оформлені юридично.

В управлінні освіти Луцька запевнили, що міські школи використовують гроші, строго керуючись постановою Кабінету Міністрів №1222. «Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування»

Якщо ж збір, контроль і використання зібраних грошей батьки хочуть повністю взяти на себе, вони можуть утворити піклувальну раду. До слова, таку ж функцію можуть виконувати і батьківські комітети шкіл. Загалом, часто мова йде про одну й ту ж структуру: об’єднання батьків дітей, які вчаться в школі.

Отож, гроші, зібрані піклувальною радою чи батьківським комітетом школи, зазвичай ніде окрім внутрішніх документів рад не обліковуються, втім становлять левову частку фінансування ремонтних робіт.

«Батьки самі збираються на засідання і вирішують, яким чином можна залучати кошти для проведення ремонтних робіт, придбання інвентарю, літератури, іграшок. Якщо це все дійсно відбувається за добровільною згодою батьків, є визначена особа, яка буде казначеєм, слідкуватиме за тим, як ці кошти використовуватимуть, то це законом не заборонено. Єдиний момент – у цю діяльність не повинна втручатися адміністрація навчального закладу, адже це прямо заборонено», – зазначає старший прокурор відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Волинської області.

ПЕРЕДУМОВИ ДОБРОВІЛЬНОСТІ

«Сказали на початку року, що потрібно здавати по 30 гривень щомісяця у фонд школи та 20 – у фонд класу. Крім цього, 100 гривень – на меблі. Нікого не питали. Якщо додати витрати на харчування, проїзд, придбання дитячого одягу, підручників – виходить немаленька сума. Але як тут відмовишся? Будуть інші батьки дивитися, як на вигнанця», - міркує мама, чия дитина вчиться в одній з луцьких шкіл.

Хоча у прокуратурі кажуть, що батьки можуть домовитися про певну фіксовану суму внеску у фонд піклувальних рад. Втім усі батьки повинні добровільно погодитися на такий внесок, а у випадку, якщо не погоджуватимуться, то до них жодних утисків, примусу чи санкцій застосовувати не можна.

«Якщо дійсно всі батьки погодилися з запропонованою комітетом сумою, то такі внески можна вважати добровільними. Якщо ж зібралися 40 батьків і став голова комітету і сказав: «А давайте щомісячно по 100 гривень збирати», а хтось проти такого рішення – то це не можна вважати добровільним внеском. Ніхто не має права змусити сплатити ці кошти», - коментує Артем Ріжко.

Від батьків на інтернет-форумах та у приватних розмовах можна почути чимало скарг на побори у школах. Втім за повідомленням міської прокуратури, офіційних скарг від січня до жовтня 2012 року не поступало.

Хоча у двох школах проводилася прокурорська перевірка, після чого прокурор вносив протеси щодо сплати батьками фіксованих сум. Приводом до таких перевірок стали публікації у ЗМІ.

У Волинській області прокуратура фіксувала випадки, коли керівники навчальних закладів втручалися у діяльність батьківських комітетів. Наприклад, у травні 2012 року, зі слів старшого прокурора Артема Ріжка, керівник навчального закладу у Любешівському районі вимагав у батьків сплачувати благодійні внески протягом 2010-2012 років. Нині справа перебуває у суді.

ЯК ВОНО НА ДІЛІ?

Члени піклувальних рад луцьких шкіл розповідають, що протягом останніх років їх робота стала максимально публічною. Причина цьому, вважають вони – резонанс у пресі та активність інтернет-спільноти. Мовляв, будь-який негативний коментар або ж повідомлення на форумі може стати приводом для прокурорської перевірки.

Тому у багатьох школах інформація про видатки вивішується щомісяця на дошках оголошень.

Про те, як працює піклувальна рада 25-тої луцької школи, розповідає її голова Роман Романюк.

«У нас у школі, мені здається, побудована прозора процедура. Радою визначений скарбник чи казначей. Він збирає гроші. На базі класу є батьківський комітет, який має голову. Вони збирають гроші від батьків і дають їх нашому скарбнику. Скарбник зберігає їх», - розповідає голова піклувальної ради.

«Щомісяця проходить засідання батьківської ради. Ми розглядаємо поточні питання і заяви про виділення коштів на якесь забезпечення господарської діяльності школи. В основному заявники – це батьки, вчителі, завгосп. Відсотків 70% - це витрати на поточний ремонт», - додає Романюк.

У піклувальну раду закладу входить 14 людей, яких вибирають щорічно на батьківській конференції. Рішення виділити гроші піклувальна рада приймає більшістю голосів. Причому витрати йдуть не лише на господарську діяльність.

«Ми прийняли цікаве рішення: будемо преміювати учнів, які зайняли призові місця на міській, обласних, всеукраїнських олімпіадах», - розповідає голова піклувальної ради.

Протягом минулого року зі слів Романюка, у 25-й школі зібрали близько 160 тисяч гривень на фонд школи. У фонд конкретного класу гроші збирають окремо, й займається цим батьківський комітет цього класу - піклувальна рада до них стосунку не має.

«Проблем по школі більш, ніж достатньо. Прийшли з МНС, сказали, що вогнегасники не перезаряджені. І хто їх має фінансувати? Управління освіти каже, що кошти на ці заходи не передбачені. А це треба зробити, адже припис напишуть. Крім цього, це безпека дітей», - розмірковує Романюк.

ДОШКІЛЬНІ САМОВРЯДИ

Колишній керівник піклувальної ради 10-ї луцької школи, а нині голова піклувальної ради 31 садочка Олександр Кралюк розповідає, що піклувальна рада садочка створила прецедент самоврядування після того, як запідозрив, що гроші батьків «пішли на вітер».

Отож, піклувальна рада садочка написала інструкцію щодо поводження з грошима у дошкільних закладах. Ця інструкція регламентує, яким чином мають «працювати» гроші батьків. Зі слів Кралюка, цей документ вже обговорили в управлінні освіті і прийняли як норму для завідувачів усіх дошкільних закладів.

Кралюк пригадує: «За півроку – з травня по жовтень – батьки здали у фонд садочка 80 тисяч гривень. А ще плюс – у фонд групи, а ще – ремонтні роботи і вікна... З 80 тисяч, які були зібрані, 30 тисяч – «пішли на вітер». Батьки коли побачили, були шоковані. Про що мова? Наприклад, написана стаття витрат: «корекція альпійських гірок». Що це значить? Травичку підстригти? А вартувало 12 тисяч».

Зі слів Кралюка, добровільними внесками батьків до останнього часу розпоряджалися керівники садочка. Вирішивши, що схема розподілу грошей непрозора, батьки вирішили самостійно витрачати зібране.

«Всі гроші знаходяться зараз у казначея, обраного батьками. В кожній групі обраний казначей, голова, заступник голови, секретар. Це прецедент: такого самоврядування, як є у нашому садочку щодо поводження з грошима, немає в Україні. Ми поставили свій сейф, зараз робимо сайт, де батьки під своїми паролями зможуть зайти подивитися ситуацію з грошима: де, скільки, які приймали рішення, як наповнюватиметься бюджет», - розповідає Кралюк.

Він радить батькам не боятися, що керівництво навчального закладу буде чинити опір чи неприязно ставитися до дитини, батьки якої вимагатимуть прозорості у використанні зібраних грошей.

«В цілому регулювання батьківських грошей належить, згідно з законодавством, виключно піклувальним радам школи. Тільки вони мають право вимагати звіт, контролювати. Ні в якому разі – не директор, не начальник управління освіти», - зазначає начальник луцького управління освіти Олег Гребенюк.

РЕКОМЕНДАЦІЇ МІНІСТРА

На початку нового навчального року 2012/13 Міністерство освіти, науки, молоді та спорту надіслало в усі управління освіти країни рекомендації щодо створення благодійних фондів при школах.

Такі фонди необхідні для поліпшення матеріально-технічної бази шкіл та за задумом Міністерства мають посилити роль батьківського самоврядування. Створювати фонди пропонують батьківським комітетам.

Ідею вже розкритикували спеціалісти, зазначивши, що таким чином практично легалізується платна загальна освіта.

Інші ж стверджують, що завдяки фондам унеможливиться непрозорий розподіл коштів. Тобто певні товари чи послуги тепер купуватимуть прозоро, а не тому, що це пролобіював інтереси якогось члена піклувальної ради.

«Цей рекомендаційний лист отримали всі школи і дошкільні заклади. Ми піднімали всю нормативну базу. Всі директори і завідувачі мають ці листи. Але ініціатива не може належати директору школи, або управлінню освіти. Тому що фонд створюється на основі батьківських коштів і ініціативу щодо створення можуть висувати лише батьки», - зазначає Олег Гребенюк.

Батьки у безкоштовну освіту не вірять і кажуть, що готові вкладати гроші у школи, де одинадцять років їхні чада проводитимуть більшість часу. Втім розуміють, що створення фондів стане додатковим фінансовим та психологічним навантаженням.

«Я не вважаю, що у навчальних закладів повинні бути такі фонди. Це утворює надмірну бюрократію відносно цих коштів. Як на мене більш логічно обирати головою батьківського комітету людину, якій більше довіряють і все», - зазначає депутат міської ради, адвокат Андрій Осіпов.

Він також відзначає, що вже нині будь-якого голову піклувальних рад можна змусити звітуватися, адже ця людина взяла на себе зобов’язання опікуватися спільними справами.

«Це так зване просте товариство. Тобто, особи, які об’єдналися з певною метою, вони обирають голову і він, згідно з законом є посадовою особою. І відповідно всі на нього покладаються наслідки. Якщо буде встановлено, що ці гроші привласнені, розтрачені чи ще щось, то це є кримінально-карне діяння», - зазначає Осіпов.

«Якщо створення благодійного фонду убезпечить таких батьків як я, які хочуть допомогти, бо державі все рівно, то хай воно буде. Але інше питання: який це фонд буде? Міський? Тоді гроші підуть у «чорну діру». Якщо мова йде про конкретну школу – це було би не погано. Але який механізм створення таких фондів? Які нормативні документи його регламентуватимуть? Немає законів, бо такі закони варто було би забезпечувати фінансово. Очевидно, що витрати на створення фондів підуть лише на плечі батьків», - зазначає голова однієї з піклувальних рад школи Луцька.

* * *

Голова однієї з піклувальних рад школи Луцька:

«Сенс не у тому, як батьківські гроші витрачаються, а у тому, як планується сьогодні бюджет. Сьогодні в багатьох школах усе сиплеться.

Всі помпезно святкують 30, 40, 50 років школи, але ніхто не думає, що остання школа, яка забудувалася у Луцьку – це 26 школа.

По ідеї, якби капітальні і захищені видатки проплатила держава, то школи могли би розвиватися.

Міністерство освіти гарно приймає і вимагає мати нові методичні кабінеті, наукові роботи, високі показники, а натомість абсолютно не дає забезпечення».


Тетяна ГРІШИНА (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.